Неділя, 22 жовтня

Фінанси

28.03.2014 02:57

Дорого й сердито

версія для друку

Найближчим часом вартість проїзду у львівських маршрутках зросте до 3–4 гривень. Проект відповідного рішення вже зареєстрований у Львівській міській раді.
Нагадаємо, 27 березня автотранспортні підприємства звернулися до Львівської міської ради з вимогою прийняти рішення щодо прийняття тарифів на проїзд у маршрутках до 3–4 гривень.

«Автотранспортні підприємства, які обслуговують регулярні міські маршрути загального користування, просять виконавчий комітет ЛМР в терміновому порядку прийняти рішення щодо коригування тарифу на проїзд хоча б до трьох гривень. Розрахункова вартість проїзду по всіх підприємствах сягає чотирьох гривень», – йдеться у спільній заяві львівських перевізників.

Тому що зросли ціни на паливо?

Зокрема, директор підприємства ТзОВ «Фіакр» Степан Коцан у своєму коментарі кореспонденту «Галицької Правди» зазначив: «Одна з головних причин, чому ми ініціюємо підвищення тарифів, – це подорожчання пального. Відповідно, подорожчали шини, акумулятори, запчастини. Тому ми хочемо, щоб розглянули тарифи і нас почули. Ми хочемо працювати, але в нас борги і по паливу і по запчастинах, і це біда. 

Ми подали розрахунки, розрахунки різні залежно від маршруту, ми не встановлюємо тарифи. Переважно розрахунки від 3,5 до 4,5 гривень. Який тариф буде встановлений, ми не можемо знати. Ми не хочемо заробляти. Ми хочемо розрахуватися з боргами.

Зараз ціна за літр дизельного палива становить 11,99. Купуємо де дешевше, але не по гуртових цінах, гуртових цін немає», – зазначив пан Степан. Хоча водій однієї з львівських маршруток зазначив, що на території дислокування автомобілів встановлена АЗС, поставщики привозять паливо, і водіям дають картки, якими вони заправляються, тобто цілком вірогідно, що підприємства закуповують паливо за гуртовими цінами, а не на звичайних заправках, хоча ситуація на кожному підприємстві може бути різною.

Володимир Іськович, заступник директора ТзОВ «Успіх БМ», кореспондентові «Галицької Правди» розповів, що для нормального функціонування транспорту достатньо 3 гривень: «Але зауважте, що ці 3 грн, – це мається на увазі не тариф розвитку, це лише, щоб повернути ситуацію, яка була півроку тому. Немає в тарифі 3 грн складової для розвитку. Щоб була складова для розвитку і були наявні додаткові джерела і ресурси, треба ставити 3,50–4 грн. А так, то це просто існування. Ми ж розуміємо, яка ситуація в людей, які зарплати, це все стоїть на місці. 3 гривні – це не бюджет розвитку. Бюджет розвитку – це коли є витрати на існування і кошти для розвитку, тобто для закупівлі, оновлення. Для того, щоб транспорт нормально існував, він має мати рентабельність, а 3 гривні – це нульовий варіант», – наголосив пан Володимир.

Нагадаємо, востаннє тариф піднімали у січні 2011 року, коли літр дизельного палива коштував 8,2–8,6 грн. Мінімальна зарплата становила тоді 940 гривень. 

Незважаючи на те, що ціни на паливо дійсно зросли, підстав для підняття тарифів вдвічі немає, адже ціни на паливо збільшилися не в два рази. Варто також зазначити, що не збільшилася дуже сильно і мінімальна заробітна плата, яка сьогодні становить 1218 гривень.

Тому, для того, щоб не викликати у мешканців Львова обурення, міській владі доведеться шукати компроміс, який зможе задовольнити всі сторони.

Поцікавилися ми думкою з приводу підняття тарифів і в представників Львівської міської ради.

Зокрема, депутат міської ради Юрій Кужелюк зазначив: «Ціни, звісно, на паливо ростуть, але підвищення має бути об’єднане разом з підвищенням сервісу, з забезпеченням графіку руху, особливо у вечірній період, чистими автобусами, ввічливими водіями, введенням системи GPS, які нам перевізники обіцяли ще півтора роки тому. Не можна брати в поїзді квиток за ціною СВ, а везти в загальному вагоні. 

Вони хочуть мати все. 2 роки вони казали,що їздять собі на збиток, що ціна 2 грн збиткова, але 2 роки вони їздять, маючи збиткову ціну. Якщо тарифи збиткові,значить добрий дядя з кишені їх фінансує, бо інакше не буває».

Також депутат запевнив, що про жодні 4 гривні і мова не може йти. Це немислимо, оскільки в переважній більшості міст проїзд становить 2–2,5.

Пан Юрій зазначив, що, коли запитав представників перевізників, чому брудні автобуси, то отримав відповідь: «Ну ж вода подорожчала, нема чим мити».
«Коли люди таке говорять,то як їм вірити, що вони збиткові», – наголосив депутат.

Чи зможуть львів`яни стежити за маршрутками через GPS?

Також пан Кужелюк розповів, що на зустрічі з представниками транспортних підприємств не отримав відповіді, коли буде введена система, яка би давала контроль за рухом транспорту.

«Відповіді я не отримав, отримав, м’яко скажемо, не зовсім правдиві дані про те, що це дуже складно, дуже дорого, хоча це все нісенітниця», – зазначив депутат. 

Хоча вже згадуваний Володимир Іськович щодо впровадження системи GPS контролю сказав: «Система GPS у всіх парках вже функціонує. Зараз мова йде про те, щоб відкрити доступ до цієї системи. Ми частково доступ відкрили. Він є не на всіх маршрутах, але на багатьох підприємствах по 2–3 маршрути повідкривали. Зокрема, є сайт www.eway.in.ua. На цьому сайті є маршрути по всій Україні. Якщо зайти на сайт зі смартфону, то можна переконатися, де є машина. Вчора депутати в цьому переконалися. Проте, відкритий доступ є лише до 2–3 маршрутів», – наголосив пан Володимир.

«Чорна готівка» транспортної системи Львова

Однією з найбільш актуальних проблем, що породжує масу питань, є облік грошей в транспортній системі та так звана «каса», яку щоденно повинен здати водій керівництву після завершення рейсу. Куди йдуть ці гроші і куди йде надлишок від цієї суми, відомо хіба водіям маршруток та власникам підприємств.

«Ніхто не хоче порядку», – наголосив Юрій Кужелюк щодо ситуації з тіньовими оборотами в міському транспорті.

Щодня водій мусить здати господарю певну суму. Далі те, що він заробить, бере собі і сам собі вирішує «ось я собі заробив достатньо, більше їздити не буду. Бо там 2 людини може на вечірній рейс трапитись, а я паливо буду тратити».

Така нинішня система породжує чорну готівку, абсолютно не обліковану. І порядку, здається, ніхто не має бажання наводити. Має бути активна позиція мерії та управління транспорту. Але якщо управління транспорту не здатне навести лад в нашому автотранспортному міському підприємстві, на який є найбільше скарг, то що можна говорити про приватне.

Не заперечують наявності тіньових грошей і самі перевізники, проте відповідальність за це покладають на відсутність відповідного законодавства:

«Проблема з тіньовими коштами існує через проблеми з законодавством. Є багато методів боротьби з тіньовими грошима. Є електронні квитки та інші варіанти. Над цим треба працювати, але на це потрібен час, не півроку і навіть не рік. На нашу думку, водій має займатися перевезенням по маршруту, а не збором грошей. Як це буде організовано, це вже повинна визначити місцева влада. Головне, щоб воно функціонувало чисто і прозоро. Перевізникам кошти збирати не потрібно. Це купа проблем, кому воно потрібне?», – зазначив Володимир Іськович, заступник директора ТзОВ «Успіх БМ».

Бути чи не бути електронному квитку?

Одним із шляхів вирішення цієї ситуації довкола тіньових оборотів, на думку і самих перевізників, і влади, і громадян, могло б бути введення електронного квитка, проте це лише на словах, насправді складається враження, що ніхто вводити електронний квиток не збирається, та й чи реально в цьому хтось зацікавлений, окрім самих мешканців. Адже електронний квиток повністю виведе чорну готівку з обігу.

«Питання введення електронного квитка не піднімалося. Це не проста справа насправді, як дехто думає. Взагалі питання видачі квитків піднімалося, але ніхто не хоче вводити ніякі квитки. Коли піднімається це питання, то у відповідь чуємо глухе мовчання», – так прокоментував ідею електронного квитка депутат міської ради Юрій Кужелюк.

Представники транспортних підприємств заявляють про свою схильність до такого нововведення. Зокрема, про це в коментарі «Галицькій Правді» зазначив директор підприємства ТзОВ «Фіакр» Степан Коцан:

«Ставлення до електронних квитків позитивне. Ми за те, щоб водій не мав стосунку до каси, щоб водій відповідав за безпеку руху, щоб гарно заїхав на місце зупинки, відчинив двері, переконався, що люди безпечно вийшли і зайшли».

Проте це на словах, а насправді єдине, за чим пильно слідкують водії, – це те, скільки зайшло пасажирів і аби всі заплатили за проїзд. Адже це напряму залежить, чи назбирає водій потрібну касу і скільки залишиться в його кишені.

А що кажуть водії?

Незважаючи на те, що окремі власники підприємств заборонили водіям давати будь-які коментарі з приводу підняття тарифів і їм пригрозили не лише звільненням з роботи, але й судовими позовами, кореспонденту «Галицької Правди» вдалося поспілкуватися з одним із водіїв львівських маршруток. Дані на прохання водія не називаємо.

Водій розповів про їхні трудові будні та щоб вони хотіли змінити: «Насправді, умови праці є дуже важкими. Робочий день починається близько 6-ї ранку, водій має пройти медичний огляд, а автомобіль – технічний. Така сама процедура відбувається і після завершення рейсу.

Перерва 7 хвилин, фактично як такої перерви для відпочинку немає. Встановлений план зараз становить близько 1200 гривень», – відзначив один з львівських водіїв.

Усе, що залишається, водій кладе собі у кишеню. Проте водії скаржаться, що часом докладають, щоб здати касу власнику, а їм уже нічого не залишається.

«Немає різниці, скільки за день збере коштів водій. Максимум може вийти 50 гривень більше заданого плану, але навіть і 50 гривень водій не має права взяти. У нас мінімальна зарплата і все. Якщо план не здав, і так декілька разів, вираховують із зарплати. Відтак, вкінці місяця зарплата може вийти 600–700 гривень», – розповів водій. 

Проте вірити у те, що водії працюють собі на збиток, якось не логічно, адже тоді простіше не працювати.

А ось те, що водіям доводиться працювати по 15–16 годин за кермом трохи насторожує. Адже це напряму пов’язано з безпекою пасажирів.

«Повертаємося додому близько першої ночі, оскільки після завершення робочого дня хочеться хоча б щось перекусити, доводиться це робити прямо в машині. Потім водії повинні поїхати на базу, щоб здати необхідний план», – зазначив водій.

Розповів водій також і про те, яка доля чекає його у випадку ДТП: «При ДТП відповідальність та компенсація залежить від провини водія маршрутки. Якщо провина не водія, то при ДТП викликають адвоката фірми. Він реєструє покази свідків. І також складає заяву, тоді представники страхової компанії надають незалежну людину, яка вже розбирається, хто винен. Якщо винен водій, то вираховують з зарплати, а фірма лише частково покриває», – розповів чоловік. 

Водії частково задоволені автомобілями. Вони легкі для керування по Львову, бо ними легко маневрувати, а великі автобуси – незручні. Якщо ж взяти до уваги уподобання самих мешканців, то львів’яни здебільшого віддають перевагу великим автобусам, звісно, якщо є вибір.

Водії, хоча й незадоволені заробітною платою, проте жодних страйків чи пікетів не проводили, бо зазвичай власники підприємств їм кажуть: «Якщо вам щось не подобається, то звільняйтесь, ніхто нікого не тримає».

Актуальною і невирішеною до кінця є питання посвідчень, які мають особи відповідних пільгових категорій. Звісно, перевізники неодноразово нарікали, що не будуть возити пільговиків, адже держава не компенсує цих затрат. Проте ця проблема залишається на рівні розмов уже роками.

Самі ж львів’яни вкрай незадоволені громадським транспортом. Мовляв, немає жодного комфорту, незалежно від вартості проїзду. Хоч, звичайно, є поодинокі, які з розумінням ставляться до тяжкої праці водія. 

Без сумніву, уже найближчим часом львів’янам таки доведеться платити за проїзд більше. А враховуючи досвід підняття тарифів у 2011 році, якість перевезень не зросте.

Цікаво знати

Варто зазначити, що в європейських країнах, зокрема і сусідній Польщі, вже давно діють електронні квитки, які повністю себе виправдали, адже, по-перше, це зручно, по-друге, прозорість такої транспортної системи дозволяє європейським країнам дбати не тільки про рентабельність транспорту, але й про його комфорт, що робить його популярним серед населення.

Навесні та влітку в європейських країнах у міському транспорті і автобусах зокрема діють кондиціонери, що значно полегшує користування транспортом і не створює дискомфорту мешканцям. Варто також зазначити, що громадяни європейських країн готові платити відповідну ціну, адже вони дійсно відчувають якість транспорту.

Якщо взяти сусідню Польщу, то там транспортна система є дуже зручною.
Автобуси швидко їздять між віддаленими районами Варшави і центром міста. Такі автобуси зупиняються не на кожній зупинці, тому мешканці вивчають їхній маршрут заздалегідь.

Уся транспортна мережа у Варшаві ділиться на дві сфери (зони). Центральна частина міста відноситься до 1-ої сфери, передмістя – до другої.

Відповідно,якщо мешканці не збираються виїзджати за межі міста, то купують квиток лише в першу зону. Найдешевший білет на 20 хвилин коштує 2,6 злотих.
Туристи і подорожуючі частіше користуються квитком на добу за 12 злотих або на три доби за 24 злотих.

Варто наголосити, що діє 50% знижкиа для пільгових категорій, чого немає в автобусах в Україні, зокрема і у Львові.

Що цікаво, автобуси їздять у Варшаві і вночі, приблизно раз на півгодини з’їзджаються до Центрального вокзалу.

Ціна на автобус, наприклад, в Барселоні коштує €1,45.

У Барселоні існує 6 транспортних зон і тут діє інтегрована система переміщення.
Це означає, що ви можете придбати одноразовий проїзний, який діятиме на 4 види транспорту протягом того часу і тих зон, на які ви купили картку.

Також у Барселоні діють спеціальні тарифи для пенсіонерів та великих сімей.

Петро ТКАЧИШИН


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту