Вівторок, 12 грудня

Фінанси

06.12.2013 01:14

Тепловий удар

версія для друку

Здорожчання ціни на газ – річ загалом неминуча. Цього вимагає МВФ, це розуміють усі. Проте це зовсім не означає, що в наших помешканнях стане тепліше. З нашим підходом до проблем опалення українці «обігрівають вулиці». Здається, ця фраза вже стала майже крилатою... А щоб абоненти теплопостачальних підприємств не втікали від своїх постачальників, чиновники вирішили ще більше посилити порядок переходу на індивідуальне опалення і ввести солідні штрафи для тих, хто самовільно відключиться від теплових мереж.

Згідно з чинним законодавством перейти на автономне опалення можна тільки всім будинком і тільки в тому випадку, якщо така можливість передбачена системою теплопостачання населеного пункту, яку мають затвердити органи місцевого самоврядування. У багатьох містах України сьогодні це взагалі заборонено. В інших – дозволено лише де-юре, а де-факто – встановити індивідуальне опалення щось зі сфери фантастики. Дізнавшись про всі довідки, які треба дістати, і кількість хабарів, які треба роздати чиновникам, містяни просто махають рукою і продовжують платити космічні суми за тепло, прицьому тепло удома далеко не всім... Останні і перші поверхи частенько мерзнуть, хоча й платять мінімум удвічі більше від щасливих власників індивідуального опалення. Для самих ініціативних і впертих громадян, які все ще мріють про «своє тепло», заплановані чергові обмеження і санкції.

Заборона на заборонене

Введення обмежень на індивідуальне опалення цілком закономірно ініціював український уряд, точніше його структурна одиниця – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Відповідний законопроект № 3142 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання» вже зареєстрований у парламенті. За відключення від теплопостачання споживач не тільки буде покараний штрафом у розмірі 1700–3400 гривень, але й зобов’язаний своїм коштом відновити централізовану систему в її первісному вигляді. Жорстку позицію щодо споживачів чиновники пояснюють тим, що хаотичні відключення призводять до руйнування системи централізованого теплопостачання як цілісного комплексу. Крім того, масова установка котлів створює небезпеку для самих же мешканців будинків. Водночас чиновники не помічають поганої якості послуг і захмарних тарифів. Важливо і те, що в Україні немає єдиного алгоритму формування тарифів на тепло. Тому не виключено, що в багатьох містах цифри просто «взяті зі стелі», а у Львові донедавна діяв двоставковий тариф – незаконний і незрозумілий для мешканців формат оплати опалювальних послуг, які громадські активісти з труднощами скасували.

Є причини

На будь-якому конкурентному ринку підприємство, що надає дорогі неякісні послуги, швидко зникає. Сфера українського ЖКГ – незрозумілий виняток, від якого потерпає споживач: він не має вибору і залишається сам на сам з холодними батареями і космічними тарифами. Насправді, усе просто, пояснює адвокат, правозахисник Тетяна Монтян. В Україні усі енергетичні ресурси в руках монополій. Якщо всі масово почнуть відрізатися від неякісного і дуже дорого опалення, то наші монополісти залишаться без прибутків. Тому вони вигадують й лобіюють через міністерства нові схеми утримання старого укладу.

Експерти також звернули увагу, що законопроектом № 3142 заплановано підвищення цін на газ для населення відразу до рівня середньосвітових, тобто на приблизно на 40%. Як уже згадувалося раніше, підвищення цін загалом неминуче. Звісно, пересічні українці «на чім світ» клястимуть МВФ, на який переводитиме стрілки уряд. Проте фонд вів перемовини на цю тему з урядом з моменту його призначення, пояснює народний депутат Геннадій Ткачук. Вони обґрунтовували це тим, що низькі тарифи і неефективна цінова політика уряду є руйнівними для державних фінансів і зменшують стимули для скорочення споживання та інвестування в енергозбереження. Натомість прем’єр лише постійно обіцяв не підвищувати ціни на газ для населення і бездарно згаяв час. Уряд не готувався до підвищення цін, не удосконалював енергоощадну інфраструктуру та не реформував соціальну допомогу найбільш вразливим верствам населення, обурюється народний депутат.

Звісно, тут постає питання: чому ніхто – ні уряд, ні монополісти – не роблять жодних змін, не впроваджують енергоощадних технологій? Адже, здавалось би, на цьому мають виграти всі. Науковець, керівник проекту Єдиної державної системи моніторингу енергоресурсів та послуг ЖКГ, Анатолій Любаревич зазначає, що через тарифну політику ми переплачуємо не просто багато, а в 5–6 раз більше за комунальні послуги. Фактично, український споживач оплачує всі втрати при видобуванні та транспортуванні енергоресурсів. А тому монополісту, який торгує ними, просто нема сенсу впроваджувати будь-які нові технології для покращення якості послуг. Більше того, навіть невигідно. За нинішніх умов він заробляє більше, аніж зароблятиме за умов енергозбереження... До речі, не лише мешканці, а й товаровиробники також переплачують, а отже, собівартість товарів тільки росте і робить українського виробника не конкурентноспроможним.

А вихід є?

Треба починати провадити політику енергозбереження, говорить львівська правозахисниця, активна учасниця боротьби проти двоставкового тарифу, Богдана Короляк. Почати треба з утеплення будинків, пояснює вона, адже на Сихові є панельні будинки товщиною в одну панель, які стали вже стали як решето. Не менш важливим є правильне будівництво нових об’єктів, які мають герметично зберігати тепло, це так звані будинки-термоси. Крім того, в новобудовах не можна більше орієнтуватися на газове опалення, а використовувати інші джерела енергії, навіть сонячні батареї, але найбільше електрику. Її у нас зараз на квартири обмежений ліміт, його треба значно розширити і прокладати нові міцні електромережі, наголошує пані Короляк. Ну і, крути-не-крути, такі зміни мешканці не здійснять самостійно, всі вони мають бути частиною державної програми.

Думка експерта

Богуслав Ковтун, координатор правозахисної громадської організації «Вартові закону»

«Політика енергоощадності не провадиться тому, що це не вигідно тим, хто на цьому заробляє. Розглянемо найменшу ланку – жеки. Вони мали б утеплювати під’їзди доступними їм методами, найпростіше – ставити подвійне скло у віконні рами. А в нас часто і одне скло не суцільне, а з частин, і звідти тягне холод. Причина такої безгосподарності – вони не зацікавлені в енергозбереженні у зв’язку з тим, що в отримують оплату від «Теплоенерго» за так звану обслужену одну гігакалорію. Тобто, чим більше гігакалорій, тим краще. Є така постанова Кабміну, яка твердить: якщо не утеплені місця загального користування, то оплата за їхній обігрів не береться. Але це доводиться лише в судах. Тому самі розумієте наскільки це складно, марудно і малоперспективно.

Щодо новобудов, то зараз багатоквартирні помешкання будуються товщиною в одну цеглу і обшивають пінополістеролом. Так, у тих будинках ставлять індивідуальне опалення, проте частіше всього знову таки газове. І найважливіше, ці будинки не утеплюють належним чином, тож і мешканці новобудов продовжують «обігрівати вулиці». Пінополістерол – це фактично пінопласт, далеко не морозостійкий матеріал. Він профункціонує 8–10 років.

Перехід на електроенергію де-юре вважається прогресивним. А де-факто охочим перейти на електричну енергію ставлять масу перешкод. У мене є знайомі – мешканці багатоквартирного будинку, які довго боролися за відключення від централізованого опалення. Їм це врешті вдалося, зараз в них усе на електриці, в тому числі опалення. Вони збирали відповідні довідки, розробляли потрібні проекти, за вказівкою відповідних структур утепляли власне помешкання… Але після того, як вони пройшли весь той шлях, вдруге вони б не хотіли його проходити, бо це шалені кошти і шалена трата часу на всі дозволи.

Усі наші підприємства-постачальники енергії є монополістами. Це і облгази, і взагалі міністерства, тобто держава. І всі вони нічого не хочуть випускати зі своїх рук кошти, які через них протікають».


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту