П'ятниця, 23 червня

Фінанси

25.06.2014 12:50

Олег Баляш: Фінансова система стабілізується після парламентських виборів

версія для друку

Член Спостережної ради ОКСІ БАНКУ Олег Баляш розповів Галицькій правді про тенденції в фінансовій сфері, досягнення та промахи політики Нацбанку, банківську стратегію на прикладі одного банку та інші тонкощі фінансової кухні у Львові та Україні.

Як Ви можете оцінити стан банківської системи України?

Як доволі нестабільний в цілому, що цілком відповідає стану політичної і економічної системи в нашій державі.

Частина банків сьогодні почуває себе досить добре і не відчувають значних проблем у своїй діяльності. Разом з тим є банки, які почувають себе середньо, але є й ті, яким дуже погано.

Саме тому державний регулятор фінансової життєдіяльності – Нацбанк вживає заходи для стабілізації ситуації.

Ці заходи однаково розповсюджуються на всі три категорії банків. І через таку зрівнялівку у підходах до усіх банків, які, насправді, є в різних ситуаціях, в загальному відбувається погіршення фінансового стану не так банківських установ, як підприємств, що обслуговуються в них.

Що Ви маєте на увазі під "однаковим підходом"?

Нацбанк, наприклад, ввів ряд обмеження в роботі банків. Суть одного з них полягає в тому, що банки мають право переводити кошти виключно в тому об’ємі, який був на їхньому розрахунковому рахунку на кінець попереднього робочого дня.

Для банків – це позитивне рішення, оскільки виходить так: ви приймаєте платіжки від клієнтів рівно в тих межах, скільки грошей банк має на кореспондентських рахунках. Це допомагає банку підтримувати ліквідність, не потрібно запозичати кошти.

Але від цього страждають клієнти. Для підприємства, яке працює і для якого важлива кожна копійка, це далеко не кращий варіант.

Отримав гроші на свій рахунок воно не зможе перерахувати їх в той же день, бо для банку діє обмеження, введене регулятором. Виходить, що ми, банки, попри своєї волі, гальмуємо розвиток бізнесу.

Аналогічна ситуація склалась на безготівковому ринку купівлі валюти.

Нацбанком ще на початку весни була встановлена норма обов’язкового перерахунку наперед коштів для купівлі валюти терміном не менше, ніж шість днів.

Оці шість днів гроші лежать на банківському рахунку і лише після цього ми маємо право купити валюту для клієнта.

Знову ж таки, для банку це добре, але для бізнесу,  в якого є термінові платежі, якому треба купувати товар, завозити комплектуючі для виробництва, це – просто катастрофа. Додайте до цього ще й високі відсоткові ставки по кредитах.

Виходить, що фінансову систему до певної міри сьогодні рятують коштом підприємців.

Держава вважає, що їм треба платити більше податків, банки кажуть, що треба платити більше відсотків. Гроші треба акумулювати на розрахункових рахунках для закупівлі валюти шість днів, перераховувати на наступний день і т.д.

Виходить так, що весь тягар ми кладемо на підприємства і вони не спроможні його витримати. Через це сьогодні підприємств банкрутує значно більше, ніж банків.

Що треба зробити для виправлення такої ситуації?

Регуляторні підходи на фінансовому ринку, на мою думку, потрібно диференціювати.

Коли в банка є проблеми, то такі дії Нацбанку, без сумніву, є виправданими. Але якщо банк в нормальній ситуації і є платоспроможним, як ОКСІ БАНК, наприклад?

Ми маємо можливість заплатити клієнту сьогодні, то чому повинні його гроші тримати до завтра?

Аналогічна ситуація із депозитами. На сьогоднішній день прийнятий закон, що валютні депозити можна видавати в день у еквіваленті не більше 15 тис. грн.

У мене виникає питання: чому? Навіщо це робити? Адже, якщо людина поклала в банк на депозит, припустимо, 100 тис. дол., то їй доведеться витратити 80 робочих днів або три місяці, щоб забрати цей депозит частинами.

Не здивуюсь, що після такого клієнт не захоче більше користуватись послугами будь-якого банку.

Наскільки вдалими були дії керівника Нацбанку Степана Кубіва?

Він очолив Нацбанк у досить складний економічний час. Кубіву потрібно було вибирати між грішим і найгіршим.

Вважаю, що в глобальному плані він справився зі своєю роботою, бо на певному етапі курс гривні стабілізувався.

Для підприємств, банків, бізнесу, для простих людей теоретично немає різниці який курс долара до гривні чи до євро, основне, щоб цей курс був стабільним. Тільки стабільний курс національної валюти дає можливість розвитку виробництва.

Якщо ви купуєте комплектуючі або товар за валюту, ви все одно після того продаєте щось за гривні.

Якщо це продукти харчування в мережах супермаркету, то потрібно чекати до 90 днів на оплату, гуртова торгівля – це приблизно 30 днів відтермінування платежу. Тобто, усі ми розуміємо, якщо курс гривні різко коливається, то люди через 30 днів будуть не спроможні повернути навіть ті кошти, які вони інвестували в виробництво.

Такі речі не можуть тривати безкінечно.

Це може тривати місяць – два, максимум п’ять, а після цього підприємство не зможе виконувати свої платіжні зобов’язавання і результат буде той самий.

Степан Кубів, нагадаю, очолював один з найбільших іноземних банків нашої країни досить довгий період. Він є фахівець банківського сектору.

Справді, він не працював в Нацбанку як регулятор, але будучи банкіром, чудово розумів, що потрібно банкам і як це все робити. Звісно, ідеально ніхто не працює, і у Кубіва теж були помилки, але в цілому його роботу можна оцінити позитивно.

Як вплине прихід нового голови Нацбанку Валерії Гонтаревої на ситуацію на фінансовому ринку?

Президент Петро Порошенко свого часу, у команді Віктора Ющенка, очолював наглядову раду Нацбанку.

Тому він має необхідний досвід і свою команду фахівців, яку приведе в цю державну фінансову установу.

Наскільки краще будуть вони працювати, ніж Степан Кубів, мені сказати важко.

Нацбанк розробив проект Стратегії реформування банківського сектору до 2020 року. Чи банкіри вже бачили цей документ і чи Ви були залучені до його творення?

Я його не бачив і не обговорював з колегами ці питання. Пропонують багато речей, але поки це все на рівні чуток. Офіційного документу наразі немає.

Раніше Нацбанк радився із банкірами по вирішенню конкретних ситуацій?

Є Асоціація банків України, до складу якої входить більшість банків, в тому числі і ОКСІ БАНК.

Стратегічні документи обов’язково виносяться на розгляд членів Асоціації, щоб зрозуміти на скільки вони потрібні і що робити.

Оксі Банк проходив діагностичне обстеження, про яке заявляв Степан Кубів?

Я вперше зустрічаюсь з цим терміном "діагностичне обстеження банків".

Нацбанк і без цього, починаючи з 2008 року по сьогоднішній день, дуже жорстко контролює роботу комерційних банків. ОКСІ БАНК проходить перевірку Нацбанку кожного року. Як правило, ці скрупульозні перевірки відбуваються у січні й тривають майже місяць.

Такі перевірки – це своєрідний аудит для банку. Хочу наголосити, що Нацбанк – є однією із тих структур, де слово "хабар" під забороною. Ніколи, жодного разу воно не звучало в стінах ОКСІ БАНК під час перевірок регулятора.

Це дивно, можливо ми так добре працюємо, але, коли ми стикаємось в роботі з іншими перевіряючими структурами, завжди виникають якісь делікатні питання. 

З іншого боку, банки і так кожного року, згідно закону, проходять діагностичне обстеження у формі аудиту, адже всі вони є публічними акціонерними товариствами. В ОКСІ БАНК аудит проводить відома міжнародна компанія BDO.

Результати аудиту є в публічному доступі і з ними може ознайомитись кожний охочий, в тому числі й клієнти нашого банку.

Хотів би відзначити, що в зв’язку з тим, що ОКСІ БАНК працює прозоро, а також завдяки тому, що ми щороку проходимо міжнародний аудит та перевірку Нацбанку, Державна податкова інспекція з 2008 року нас жодного разу не перевіряла.

Це плюс, бо немає тиску на банк.

З початку 2014 року ряд банків в Украні було ліквідовано. Це тенденція чи проблеми суто цих банків?

Кризова ситуація, в яку потрапили ряд банків, часто пов’язана з діяльністю їхніх акціонерів. Власники іноді починають використовувати банківські кошти для своїх проектів.

Останні не завжди є добре прораховані, партнерські компанії не мають відповідної застави, а отже виникає фінансова піраміда, яка починає валитись.

Декому вдається домовитись з Нацбанком про рефінансування, щоб підтримати ліквідність банку.

Рефінансування, як правило, до нічого доброго не приводить і банк банкрутує остаточно, як це сталося з банками Форум, Мерурій та іншими. 

Рефінансування банків. Що це означає і як впливає це на стан банківської системи?

Нацбанк не є установою, за рахунок якої повинні фінансуватись комерційні банківські установі. Він, як регулятор, має право надавати банкам лише стабілізаційні кредити, як правило, для підтримання ліквідності.

Наприклад, в банку є депозити приблизно на рік часу. В нього також є кредити на три роки. Через рік банку потрібно віддавати людям депозити, а гроші роздані по кредитам і ще не повернулись.

Так утворюється розрив, на покриття якого банк може попросити гроші в Нацбанку. Це і буде стабілізаційний кредит чи рефінансування, яке спрямовується виключно на покриття цього розриву. 

Гроші, отримані в рамках рефінансування, не можуть бути використані для кредитування. Отримання рефінансування також означає, що банк разом з грошима на покриття розриву отримує і багато обмежень у своїй діяльності.

Ці гроші не можуть бути використані для кредитування. А саме кредитування не може бути більшим від кредитного портфелю, який є. 

Рефінансування проводиться Нацбанком під досить високі відсотки, що негативно впливає на загальний стан фінансової системи.

Ще один негативний наслідок практики рефінансування в сьогоднішній ситуації – ці гроші використовувались рядом банків на купівлю валюти на міжбанку. Останнє призвело до спекулятивного завищення котування валют на міжбанку.

Тому до рефінансування треба підходити дуже акуратно, слідкувати на що ці гроші використовуються.

Нацбанк вже неодноразово обмежував суму готівки до видачі в банках. Про що це свідчить?

Насправді обмеження обігу готівки – це є світова тенденція. Це дає можливість фіскальним органам чітко відслідковувати рух грошей, сприяє зменшенню тіньового бізнесу. В цьому я бачу плюси такої практики.

Разом з тим, вважаю, що практика окремих обмежень в таких питаннях не є доброю ініціативою. Інколи клієнтам для підприємницької діяльності треба зняти більшу суму коштів в банку. Контролюй і перевіряй, але не обмежуй

Як впливає війна на діяльність банків?

У ОКСІ БАНКу відділення переважно в Західній Україні, найсхідніша наша точка – це Харків.

Але банки, які мали розвинену мережу відділень на Сході України, звичайно, почуваюсь себе гірше зараз, бо є великий відтік депозитів, відділення працюють з серйозними проблемами, я вже не говорю про ті відділення, що залишились в Криму, де люди так і не розрахувались по кредитах, а депозити треба повертати.

Це складна і до кінця неврегульована ситуації.

Як вплине на роботу банків рішення парламентарів про заборону реалізації нерумості в рахунок погашення боргів по валютним кредитам?

Банкіри досить активно обговорюють питання валютних кредитів. Мені, звичайно, шкода людей, які потрапили в неприємну ситуацію – не мають чим розрахуватись за отриманий в банку валютний кредит, бо інфляція з’їла їхні доходи.

Але я і мої колеги не схвалюємо цей закон, бо він може спричинити нову кризу в банківській системі.

Захищаючи людей, держава тим самим наносить суттєвий удар по банках, бо це рішення означає реальні збитки для останніх.

Вважаю, якщо держава реально хоче допомогти людям, вона повинна ці кредити перевести в державний банк і знайти можливість компенсувати людям втрати, перерахувавши кредити по спеціальному курсу.

Або ж компенсувати комерційним банкам різницю, що утворилась і в такий спосіб вирішити це питання.

У банка можна забрати комісію, не нараховувати відсотки, пеню. Але коли ми говоримо про тіло кредиту і якщо це тіло є взяте у фізичних осіб в кредит, то його обов’язково необхідно компенсувати останнім.

Тим більше, що зміна курсу національної валюти – це сфера компетенції і регулювання Нацбанку. Комерційні банки на ці процеси не впливають.

Чи можна зараз брати кредити і які кредити в таких нестабільних умовах є вигідними?

Ви не задумувались чому в нашій країні такі високі відсотки по кредитах?

З дуже простої причини. Тому що Кабмін випускає державні облігації і з ринку стягує кошти приблизно під 18% річних. Тобто є якась певна кількість коштів, акумульованих в комерційних банках. Їх треба видавати, бо просто так їх тримати банку накладно.

Тут з’являється держава, яка каже: я хочу взяти ці кошти під державні гарантії в 18%. З іншої сторони, є підприємець. Кому з них банку краще дати гроші? Звичайно, державі. Бо державні гарантії – це найвища ступень захисту.

Бо віддаш гроші підприємцю, а далі не зрозуміло, що буде.

Поки державна політика буде така, що Кабмін буде друкувати облігації і пропонувати високі відсотки для покриття бюджетних дір, до тих пір в нас будуть високі відсотки по кредитах.

Доречно було б цій ситуації, якщо Нацбанк частину коштів, залучених від МВФ, передав комерційним банкам для того, щоб зменшити відсоткову ставку по кредитах. А держава, зі свого боку, не згортала, а, навпаки, розширювала б впровадження програм кредитування.

Львівська облрада багато років виділяє значні кошти на створення нових робочих місць в області. Ціна створення одного робочого місця в середньому становить 150 тис. грн.

Як на мене, то краще ці кошти направляти на програми підтримки підприємництва, які передбачають зменшення відсотків по кредиту для розвитку бізнесу.

Те ж саме стосується будівництва житла. Держава не спроможна всім потребуючим збудувати житло, але вона може допомогти тим, хто придбав його самостійно, покрити відсотки по кредитах.

Саме така практика діє в багатьох країнах світу. І це би реально стимулювало розвиток економіки.

Чи приймає ОКСІ БАНК участь у програмі допомоги військовослужбовцям?

Банківський сектор активно включився в допомогу українській армії. Ми розуміємо, що сьогодні держава одна з цією проблемою не справляється, а тому допомагаємо всіма силами.

Я і мої партнери взяли шефство над батальйоном "Львів". Він планує змінити назву на "Лемберг".

Перший наш крок – ми закупили 100 бронежилетів. І надалі будемо допомагати у вирішенні їхніх проблем.

Люди хвилюються за свої банківські вклади. А Ви продовжуєте тримати збереження в банку?

Абсолютно всі. Як почались негаразди в політиці й економіці, почався відтік банківських вкладів.

Він триває до моменту, поки людина не прийде і не переконається, що може в будь-який момент без жодних перепон забрати свої гроші з банку. Це те, про що я казав на початках розмови.

За тиждень вона вертається назад, бо розуміє, що вдома тримати гроші ще небезпечніше. До того ж вони не приносять відсотків.

А коли ми людині говоримо, що вона не може зняти свої гроші, а треба ходити три місяці й забирати частками, то після цього не знаю, чи скоро люди повернуться до нас.

Щоб не хвилюватись за свої вклади, громадянам, як на мене, варто менше довіряти рекламі, а більше цікавитись результатами фінансової звітності банку, якому вони хочуть довірити свої збереження.

Ця інформація є в обов'язковому публічному доступі, вона розміщена на офіційних сайтах банків.

Якщо результати діяльності банку є збитковими, то треба добряче подумати, чи мати справу з ним. Інколи "серйозні" й "велики" банки, котрі так позиціонують себе в рекламі, за результатами діяльності є значно більш ненадійні, ніж невеликі банки. 

Як довго будуть тривати проблеми у фінансовій сфері?

Маю такий прогноз. До парламентських виборів, я думаю, що ситуація особливо не зміниться, АТО до цього часу повинна завершитись, але напруга на Сході зберігатиметься. І лише після парламентських виборів буде наведений порядок.

Ми отримаємо нову точку відліку. Україна почне поступово, в рамках співпраці з ЄС, перетворюватися на країну з привабливим інвестиційним статусом.

Саме тоді до нас прийдуть серйозні інвестори, які почнуть розвивати свій бізнес і й українську економіку. На цьому тлі слід очікувати й швидкої стабілізації фінансової системи.

Про ОКСІ БАНК:

Публічне акціонерне товариство ОКСІ БАНК є правонаступником Комерційного банку ГАЛС, зареєстрованого Нацбанком України 14.10.1991 р.

У квітні 2009 р. Комерційний банк ГАЛС було перейменовано на ТОВ "Оновлений комерційний сучасний інфраструктурний банк", яке в свою чергу у вересні 2009 р. було реорганізоване шляхом перетворення в Акціонерне товариство публічного типу ОКСІ БАНК та у червні 2010 року змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "ОКСІ БАНК" із правонаступництвом всіх прав та обов’язків. 

ОКСІ БАНК має 8 відділень в 5-ти областях України: Львівській, Харківській, Київській, Закарпатській та Хмельницькій. 

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту