Четвер, 14 грудня

Інтерв`ю

28.02.2014 05:01

Беркут розтрощив виставку карикатур Юрка Журавля, а він «Я намалюю ще!»

версія для друку

Талановита людина – талановита у всьому. Лідер гурту «От Вінта» Юрко Журавель пише пісні, грає на кількох інструментам, влаштовує флешмоби, малює мультики, а його карикатури на відомих українських діячів викликають неабиякий ажіотаж. В інтерв’ю «Галицькій правді» він розповів про новий альбом, гастролі у США, героїв художніх робіт та виставку карикатур на «ЄвроМайдані».

- Зараз гурт «От Вінта» працює над новим альбомом «Пілотка». Розкажіть про нього.
- Все частіше доводиться пояснювати, особливо молоді, що пілотка – це, перш за все, головний убір військових пілотів. OT VINTA – пілотська тєма, не плутати з плотською (сміється – прим. авт.). Це не те , що ви подумали. Хоча, ваша версія теж має право на існування. Виникла ідея назви якось спонтанно і вперше прийшла в голову нашому гітаристу, укулєлісту Віті Пилипчуку. Матеріал готується акустичний, тобто там, крім вокалів, звучатиме банджо, укулєлє, козабас, пральна дошка, ксилофон, казу, гармоніка, сопілки, джамбей, купа всякої перкусії та інші інструменти. Ми любимо експерименти і авантюри – новий альбом, чергова з них.

- Ваш новий кліп на пісню «Накурилабабажуравля» стала хітом в інтернеті. Це ти написав пісню про себе чи таки народна творчість? Хто автор ідеї зняти такий простий, але такий захопливий кліп?
- Не люблю себе хвалити, але мушу (сміється). Мені самому подобається те, що вийшло. Зробити обробку цієї пісні нам дала завдання Оксана Пекун, автор телепрограми «Фольк мюзік». Чомусь захотілося змінити народний оригінал до не впізаваності. От і вийшло. Ми всі разом є режисерами кліпу – йшли до цього довго. Міркували і репетували півроку. Спочатку я думав зробити костюми таких собі бабунь на лавочці у хусточках а-ля «солоха». Але Вова Загиней, наш козабасист, неправильно виконав завдання і замість жовтих шкарпеток купив колготи, довелось відрізати шортики, Коли я вдягнув одні з них на голову, зрозумів, що кращого і бути не може. Так у нас з’явились головні убори.

- Минулого року ви підкорили Нью-Йорк. Як українські пісні сприймали американці та українська діаспора?
- Було дуже весело. До них багато хто приїздив з відомих виконавців, але нам сказали – ви найкращі. Чому про вас раніше ми не чули? Довелось відповідати, що ми навмисне сидимо в андеграунді.

- До речі, кажуть, що під час ваших виступів у Росії деякі росіяни готові з вами помірятись силою. Не подобаються ваші тексти про москалів?
- Навпаки. Одного разу я проспорив ящик коньяку одному з представників тамтешньої рокабільної артілі, який дуже рекомендував грати «Давно не гуляла сокира по вулицях міста Москва» саме у Москві і запевняв, що ще гратимемо її на біс. А я якось переймався, що народ буде обурений і не зрозуміє гумору. В результаті грали 5 разів.

- У серпні 2012 року ви були єдиним українським гуртом, який запросили на фестиваль «Sopot Top of the Top» до Польщі. Там ви співали неоднозначну пісню «У мене між ногами Україна». Чи зрозуміли поляки, що вона про велосипед «Україна»?
- Так, але не з першого разу. Спочатку президент фесту був обурений – як це так, це ж якими треба бути брудними панками, щоб свою державу туди пхати. Після довгих пояснень довго сміявся і згадав, що саме ровер «Україна» був у нього в дитинстві. Ведучим було дане завдання розтлумачити глядачам, про що саме пісня.

- Торік у липні ви зіграли на футбольному полі під час гри київського Динамо з пітерським «Зенітом». Як вас сприймали футбольні фанати і чи любите ви футбол?
- Суркіс зразу відмітив, що ми фартові. Дві пісеньки на полі – два голи! І перемога. Але грати на футбольному полі – це пекло. Глядачі далеко. Музики не чути, поки вибігли на центр поля вже втомились. Суцільний жах, але чомусь хочеться ще.

- Ваш гурт славиться своїми першоквітневими жартами. А в гурті розігруєте один одного?
- Коли хлопці намагаються зі мною жартувати, потім не отримують гонорарів, тому живемо без жартів (сміється – прим. авт.).

- До речі, про жарти. Ваші карикатури на політиків, артистів, звичайних людей викликають неабиякий резонанс. Зокрема, на Майдані відбувалась ваша виставка присвячена «ЄвроМайдану». Як на неї реагували герої робіт?
- Герої – не знаю. А народ сприймав дуже адекватно. Багатьом подобається. Дякували. Щоправда, 18 лютого під час наступу на Майдан, беркут розтрощив її. Це відбувалось на моїх очах. Я стояв і дивився, як нищать мої роботи і думав: «Трощіть, паліть, олівець кийком не зламати, я ще намалюю». Щодо шаржів на друзів, то вони сприймаються тєрпимо. Найвища оцінка моєї творчості, коли людина ставить малюнок собі на аву в фейсбуці чи контакті. Це частенько бувало і дуже мене тішило.

- Свої роботи ви частіше даруєте чи продаєте? Від чого це залежить? Чи бували випадки, що ви не хотіли віддавати свою роботу?
- Оригінали моїх робіт – це малюнки олівцем, які я обробляю у фотошопі, їх я нікому і ніколи не віддаю. Був тільки один виняток. Олесю Донію довелося віддати, бо дуже вже клянчив і плакав навіть. Так мене розчулив, що довелось поступитися принципам. Ну і продавати я ще не пробував. Були тільки аукціони на фестивалях. Кошти йшли на благодійність. А зараз я готуюсь до випуску альбому-каталогу.

- До речі, ви автор шеврону для загону самооборони Майдану. Чому на ньому зображено саме Архангела Михаїла?
- На прохання братів Капранових я почав розробляти шеврон для загону самооборони Майдану. Мучився довго. Сидів за робочим столом майже не вилазячи. І от однієї ночі сниться мені, що знов сиджу за столом, малюю, а ззаду підходить Марина (моя покійна дружина) і говорить: «Не мучся, намалюй золотокрилого Архангела Михаїла. Він весь час на Майдані». Я прокинувся, заліз у гугл, щоб хоч трохи поповнити свій інфо-порожняк про небесні особи, і швиденько почав робити замальовки.

- Ви зняли кліп на пісню «Струя» на Банковій перед владними охоронцями. Як виникла така ідея? І якою була реакція стражів порядку?
- Як і все до того, ідеї в нас виникають дуже спонтанно. Їхали в Київ на концерт, ну і заодно подумали – а давай щось дурнуватеньке забацаємо. Подзвонили Петру Задорожному – давньому другу-пластуну. Він – Богдану Кутєпову. Ми грали – вони знімали. От і все. Як підтанцьовка вояки нікакіє – стояли стовпами. Лише вже після виступу до нас підійшов підполковник, давній наш фанат, попросив диск, наклейки і автографи. Вони потім зрозуміли, що їм сподобалось, просили приїжджати ще.

- Ви неодноразово виступали на «ЄвроМайдані» перед людьми, які роблять революцію. Чи відрізняються ці концерти від інших open air’ів?
- Майже нічим вони не відрізняються. Єдине – це повний хаос у послідовності виступів. А найголовніше дратують виступи деяких політиків, яких хочеться послати подалі. Набагато приємніше виступати просто серед людей акустично. Вони підспівують, спілкуються і радіють. Велика сцена якось віддаляє.

- Як вам вдається попри різні події в житті (у власному, в країні, у світі) зберігати рівновагу? Як не втратити цей запал та не стати заручником буденних життєвих проблем?
- Кокаїн, звичайно, якого зараз на Майдані все більше (жартує – прим. авт.). А якщо відверто, я б не сказав, що ми в рівновазі. Ми ж схиблені. Отвінчені на всю голову.

Розмовляла Юлія ГАЙ








Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту