Четвер, 14 грудня

Інтерв`ю

14.03.2014 07:00

Крим залишиться де-юре у складі України, а де-факто – підконтрольний Росії

версія для друку

Не встигла Україна вийти з революції і дати собі раду з внутрішніми ворогами, як активізувалися зовнішні агресори. Росія завжди грала на випередження і завжди усіма силами стримувала Україну в напрямку до Європи. Більш вдалого моменту для інтервенції у Крим годі було й знайти, а те, що це саме спланована операція, сумнівів майже немає. Що зараз відбувається у Криму, що буде після референдуму і чому нас не варто вступати в НАТО – в інтерв’ю з військовим експертом Володимиром Гулимою, головою ГО «Центр досліджень проблем регіонального міжнародного співробітництва».

- Ви не раз говорили, що інтервенція Росії планувалася заздалегідь – північний сусід лиш чекав вдалого моменту…

- Так. Про те, що готується інтервенція з боку Росії, попереджав не один військовий експерт, зрештою, це бачили й наші західні сусіди. Зараз ми підняли підшивки газет річної давнини і знайшли попередження Центру досліджень армії, конверсії та озброєння, що в Криму відбуваються процеси, спрямовані на дестабілізацію, розкол у суспільстві. Є такий центр «Борисфен», вони теж попереджали. Але при владі були проросійські сили, і ніхто цьому навіть не збирався запобігати. Це не впливало на їхні статки.

- Наскільки реальною є ймовірність війни і скільки ми зможемо воювати з Росією – день, два, три?

- Це те питання, яке зараз всі найбільше задають. Не хочеться сіяти паніку, але загроза війни існує. Не будемо ображати наших військових, які показали (хоч і в незвичний спосіб), що можуть протистояти ворогу. На жаль, те, що відбувалося останні 23 роки, не сприяло зміцненню сили духу армії. Але та техніка, яка є на озброєнні нашої армії, все ж дозволяє вести справжні бойові дії. Ця техніка навіть має жвавий попит на ринку зброї. Вона не сучасна, але надійна, перевірена, її вистачить на військову операцію, яка нас, можливо, чекає. На щастя, мова йде все-таки про локальний конфлікт.

- Тобто, Ви гадаєте, що за межі півострова збройне протистояння (якщо таке буде) не вийде?

- Всі зараз так з острахом повторюють «війна-війна»… Треба розуміти, що в сучасних умовах війна це просто картинка, щоб когось підштовхнути до якихось рішень, поступок.


ВІЙСЬКОВІ


- Що скажете про військових, які зараз перебувають у Криму?

- Люди, які були змушені рятуватися втечею з Криму, розповідають, як перші дні їм вдалося поспілкуватися з «невідомими» військовиками. Хлопець сказав, що він російський солдат-контрактник, родом з Тюмені, їм сказали, що вони летять в Сирію, а в результаті висадили в Криму. І коли вони опинилися на блокуванні військових частин, це був шок. Але вже на третій день той самий хлопець відмовлявся спілкуватися з місцевими мешканцями і повторював, що він самооборона Криму. А ще один шок був для них, коли Президент Росії офіційно заперечив присутність російських військових у Криму. Тобто вони поставили своїх людей у статус невідомих озброєних терористів, яких, в принципі, українці можуть розстріляти і будуть мати рацію. Але це може дати можливість продемонструвати, які ж українці кровожерливі. Вони серйозно підставили своїх солдатів, аби лиш їхні трупи були аргументом для встановлення «свободи, рівності, братерства». Крім того, їх викинули просто в поле, без спорядження, наметів, це все вкотре свідчить, що розраховували на легку перемогу. Але наші військові змогли в такий миролюбний, християнський спосіб протистояти їм. Складно жити в кущах, їсти сухий пайок, виглядати ворогом в очах населення, яке, передбачалося, буде з квітами їх зустрічати. Тож уже є тривожна інформація про ротації військовиків. На місце перших приходять уродженці Чечні, Інгушетії.


- А чому саме вони? Хіба для цих народів Росія не ворог?

- Кадиров теж чеченець, але друг Путіна. Треба розуміти, що там теж є різні течії, клани. Напевно, це чеченці того клану, який стоїть за Кадировим. Сумніву немає, що це люди, які пройшли військові кампанії проти Росії. Що ними може рухати? Матеріальне зацікавлення для бідного населення Чечні – це важлива річ. І найстрашніше – вони хочуть помститися православним християнам, на яких вони ображені. І їм не важливо зараз, що перед ними не росіяни, з якими вони воювали. Перед ними знову православні християни, які їм протистоять. З цього може бути велика біда. Росія випробовує все, що тільки можна, аби запалилася ця іскра, аби пролунав перший вибух, пролилася перша кров. А це ми знаємо і зі світової історії, і навіть з нашого Майдану – переломний момент протистояння. Коли проливається кров, людина втрачає будь-яке відчуття небезпеки, бачить лише одну ціль – перемога. Добре, що ще вистачає витримки і наснаги нашим військовим. Але противник використовує все, аби витягнути їх на провокацію.


ЕКОНОМІКА

- Чому кримчани не зустрічали російських військових з квітами, як на це очікували наші північні сусіди?

- Не було реальної загрози в Криму, про яку Росія постійно говорить. Кримчани – нормальні люди, не дуже політично активні, у них немає великих підприємств, у них трохи інші інтереси. Найбільше вони переймаються тим, як найбільш вдало провести сезон, щоб заробити собі на всі наступні місяці. Вони зрозуміли, що Росія відкине їх дуже далеко назад. Якщо таки пошириться рубльова зона, то будуть російські ціни. Отже, росіяни, переважно середнього достатку, вже не так радісно їхатимуть до них – це буде вже не так вигідно.

- Зараз багато говорять про економіку півострова. Чи означає його відхід до Росії те, що Україна відріже йому воду та електропостачання?

- Тут уже важливий просто людський аспект. Як ми покинемо там своїх людей без води і світла? Єдине, що ми можемо зробити, вимагати ринкової плати за це, як Росія вимагає зараз плати за газ. У Росії теж все це порахували. Тому, скоріш за все, Крим залишиться де-юре у складі України, а де-факто – підконтрольний Росії. І це буде такий тягар для України, який не пустить її ні в ЄС, ні в НАТО. Багато кримчан сприймають Росію як Радянський союз кінця 80-х – початку 90-х – з соціальною справедливістю для всіх. Але реальний стан речей починає їх помалу тверезити.

- Як можна пояснити поведінку Аксьонова і його поплічників?


- Це місцеві царьки, яким щось пообіцяли – грошову винагороду, владу на місцях. Він – колишній кримінальний елемент, до речі, за фахом військовий. Його партія «Руська національна єдність» набрала на виборах до їхнього парламенту найменшу кількість голосів, це вже свідчить, що проросійські настрої в Криму, м’яко кажучи, перебільшені. А чому депутати підтримали його кандидатуру? Бо зробили це в ситуації путчу, з острахом. Це путчист, який прийшов на багнетах армії, яка досі не називає себе вслух. Він розуміє, що за українськими законами він злочинець, що все може закінчитися, у кращому випадку, тюрмою. Ось це перенесення дати референдуму означає, що він злякався.

РЕФЕРЕНДУМ

- Що скажете про референдум?

- Можна сказати, що він вже відбувся. Якщо самопроголошено керівництво вже наперед говорить, що буде 70 % явки… Референдум передбачає протилежні пункти для голосування. Тут ми маємо два питання: хочу до Росії або хочу повернення до Конституції 92-го року (незалежність півострова зі своєю зовнішньою політикою). Тобто людям, які хочуть залишитися у складі України, а це, як ми знаємо, усі кримські татари, не дають вибору. Крім того, будь-який референдум – копітка робота на рівні держави. Самі бюлетні надруковані на «туалетному» папері без водяних знаків, та й їх на 25 % більше, ніж треба. Списки виборців закриті. Зібрати списки населення за тиждень-два неможливо. Є підозра, що проголосувати на референдумі зможуть усі «туристи Путіна», кубанські козаки, моряки Чорноморського флоту… На справжніх виборах мають бути міжнародні спостерігачі, а туди вже котрий день не пускають спостерігачів ОБСЄ. Можна пригнати спостерігачів з російської глибинки, а можна й не приганяти, а просто сказати, що вони там були… Російська преса вже стверджує, що майже 80 % населення Криму – російська нацменшина. А 70 % українців на всій території нашої держави розмовляє російською мовою. При цьому вони не враховують селян Західної України – це для них не люди. Щодня ця машина розкручується і розкручується…

- Усі розуміють, що референдум проводиться для галочки і більшість голосів вибере варіант приєднання півострова до Росії. А що далі?

- Далі все залежатиме від того, наскільки світове співтовариство і ми самі будемо готові повторити ситуацію 1938-го року – Мюнхенську змову… Тодішній очільник Німеччини Гітлер казав, що тут є етнічні німці і цю територію треба до себе приєднати, і там є, тому тут теж. І щоразу казав, що це востаннє. І що ми от зараз об’єднаємо всіх німців і буде щастя.

ПІДТРИМКА

- Чи варто нам очікувати реальної допомоги від Західного світу?

- В Європі є дві течії, чи то пак дві швидкості. Одна, так би мовити, – стара Європа (Західна і Північна) на чолі з Німеччиною. Інша – молода Європа – це країни, що колись були у радянському союзі, країни колишнього Варшавського договору, Балкани, з ними також Сполучені Штати і Канада. Перші – більш обережні з Росією. Другі, хоча й менш впливові політично, менше розвинуті економічно, проте більш категоричні щодо Росії, вони знають, чим загрожує ця країна. І недовго ми чули від лише них попередження і обурення, але вже потрохи маємо реальну підтримку. Є заява командувача об’єднаних штатів про готовність застосувати зброю, це дуже серйозно, це вже втрутилися військові, це вже не просто політика. Це значить, що з дипломатичного рівня це питання перейшло на нижчий, військовий рівень. Цей сигнал у Росії розуміють. У Чорному морі розпочалися навчання флоту НАТО – це демонстрація Росії сили. Перший тиждень ми бачили, що в Росії і мови не йшло про якісь переговори. А наступного тижня інтервенції ситуація трохи змінилася. Схоже, потенціал дипломатичних перемовин іще не вичерпаний до кінця. Крім того, усі розуміють, що по території нашої країни проходить маса енергетичних шляхів, у нас багато ядерних об’єктів. Якщо почнуться реальні військові дії, то це величезна небезпека не лише для нас, а й для Росії та Європи, адже гарантувати безпеку цих об’єктів у час війни неможливо.

ПЛАНИ

- Які в Росії плани на Крим? Перетворити його в пустелю, як Абхазію і Осетію, чи зробити там розкішний курорт, заробляти на ньому гроші?

- Мені здається, що серйозних планів на Крим у них немає. Це має стати потужним меседжем всім, що Росія – сильна держава, яка може чинити так, як собі забажає. Це такий собі реванш за розпад Союзу чи якісь інші втрати.

- А для чого Росії Янукович?

- Це хоча б якась видимість підтримки того, що робить Росія, з української сторони. В принципі, таку ж видимість створюють самопроголошені очільники Криму. Януковича розігрують як політичну карту, витягають, коли зручно, коли треба підтвердити якісь дії Путіна.

- Чим Янукович залежить від Путіна, що став у його руках таким пішаком?

- Гадаю, це і якась особиста інформація, і обізнаність у його бізнесі і шахрайських схемах. Напевно, Кремль ще й знає, де Янукович зберігає свої гроші і гроші родини. Від Росії найнадійніше було б сховати гроші в Європі. Та, зважаючи на загрозу санкцій, Янукович, мабуть, гроші з Європи забрав і не залишав слідів, які не пройшли непоміченими в Росії. Може, тепер він їх заховав десь в Азії-Китаї, а ця територія більш доступна Росії.

НАТО

- Зараз знову набирає актуальності питання вступу до НАТО. За дослідженнями деяких інституцій, підтримка такого рішення зараз сягнула 70 %.

-На теперішньому етапі про НАТО треба взагалі мовчати. Навіть якщо зараз все заспокоїться, то ні Росія, ні Україна нікуди один від одного не подінеться, у нас далі буде найбільший спільний кордон. Ми маємо розуміти, що НАТО – це дуже високий подразник для Росії, як червона ганчірка для бика. Вони бояться ракетних установок, військових баз за сотні кілометрів ближче до них, порівняно з країнами ЄС. І все, що відбулося та відбувається, – це дії Росії на випередження, аби зупинити Україну в русі до НАТО і ЄС.


Розмовляла Ірина ЮЗИК
   

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту