П'ятниця, 23 червня

Інтерв`ю

23.05.2014 10:14

«Починати бізнес – це ніби на маленькому човні потрапити в океан»

версія для друку

Олег Баляш – успішний банкір, відомий бізнесмен та політик. Усього добивався сам, піднімаючи свій бізнес із нуля.

Він – член спостережної ради ОКСІ-банку, власник роздрібних торговельних мереж, зокрема таких відомих магазинів-салонів, як «Шок», «Крез», «Комп’ютерний Всесвіт», співвласник НВП «Гетьман».

«Галицька правда»  в день банківського працівника поспілкувалася з Олегом Григоровичем про ситуацію, в якій зараз опинилися банки, про правила гри в банківському сигменті. А також про реалії та перспективи в часи економічної кризи.

- Економічні та політичні потрясіння в Україні позначились на банківській сфері. Працювати стало важче?

- Українська банківська система є дуже молода, адже почалась зароджуватись у 1992-му році. За такий коротний період досить важко стати на ноги.  Для порівняння: за кордоном деякі банки мають по 200 років. Тобто в десятки разів більше. Проте за цей короткий час в нас в країні створилась досить потужна банківська система. Наприклад, по системі електронних платежів, по системі обробки інформації наша банківська система входить в десятку кращих у світі, адже, зрештую, будувалась уже по сучасних технологіях.

Сьогодні ми переживаємо велику кризу. Якщо взяти історію української банківської системи, то це вже друга криза, яка вдарила по банках. Перша була у 2008 році. Проте нинішня більш поглиблена. Адже наша країна за роки незалежності ніколи не була в стані війни, не відбувалось військових дій. Ніколи не було такого, що частина держави окупована, і відповідно частині банків доводиться працювати на окупованій території. Це, звісно, створює відповідні труднощі в роботі.

Варто згадати й про те, що частина банків була підв’язана під різні схеми попереднього уряду, який був досить винахідливий у питаннях відмивання коштів та корупції.

Тому ситуація на банківському ринку нині стала досить складною. Відповідно банки зараз дуже обережно підходять до питання видавання кредитів. Наведу приклад кредитування споживчих кредитів.

 У мережі наших мага­зинів (мова йде про магазини «Крез», «Шок» – авт.) побуто­вої техніки нещодавно було де­кілька банків-конкурентів, які організовували для споживачів купівлю побутової техніки, за­раз же практично залишилась наша кредитна спілка, яка надає споживчі кредити.

- Глава Нацбанку Степан Кубів звинувачував банки у спекуляції на валютному ринку...


- Спекуляція – то такий термін, який був ще за радянських часів. Якщо подивитись в тлумачному словнику, що означає це слово, то це – заробіток грошей (Скуповування та перепродаж цінностей, цінних паперів, товарів, майна і т. ін., з нестійким курсом для одержання зиску на різниці в курсі – авт.). Якщо є можливість заробляти гроші, купуючи і продаючи долари, то, звичайно, банки будуть це робити. Адже кожен банк має вкладників, яким змушений платити відсотки по депозитакх, тому він мусить і заробляти.

А для того, щоб не було спекуляцій, є Національний банк, який є регулятором. І коли Нацбанк бачить такі спекуляції, він повинен виходити на ринок зі своїми пропозиціями. Якщо банки продають валюту дешево, Нацбанк повинен вийти на ринок і купити її, якщо ж банки продають валюту по завищеному курсу, Нацбанк повинен вийти на ринок і втримати курс на тому рівні, яким він повинен бути.
І цьогоріч справді було видано багато постанов Нацбанку, якими регулювались такі питання. Зокрема була видана постанова, за якою банкам, щоб купити валюту на міжбанківському валютному ринку, потрібно було заплатити за шість днів наперід, також була постанова, за якою банкам потрібно було продавати 50 % валютної виробки, яка надходила.

- Багато було розмов з приводу введення пенсійного податку при купівлі валюти?

- Це додаткове навантаження на підприємства. Мені шкода, що наш уряд і наші депутати не розуміють того, що на тому підприємцю далеко не виїдеш.  Якщо йому накладати на плечі і накладати... То як у мультику «Ну, постривай», коли на вовка накладали батереї.

Ось тому ми маємо нині в країні таку ситуацію, яку маємо. А це великі кредитні заборгованості, великі неплатежі, купу підприємств, які банкрутують. Тому, звісно, нам би хотілось щоб держава працювала в тому напрямку, щоб полегшувати роботу підприємцям, здешевлювати кредити, щоб підприємства розвивались, а тоді і банківський сектор буде краще розвиватись.

- Чому в Україні дорогі кредити?

- Здавалось би банки мали б мати надприбутки і багато заробляти. Але насправді депозити дорогі, кредити дорогі... і на чиї це плечі кладуть? Знову на той самий бізнес, на ті самі підприємства, які ледь виживають.

Чому в нас такі дорогі кредити і чому ми так дорого платимо за депозити? З дуже простої причини. Уряд випускає облігації, і банки купують їх (якщо не помиляюсь, зараз уряд випускає свої облігації під 18%). Відповідно, коли стоїть питання, що ви, допустимо, можете під 18% позичити кошти уряду чи підприємцю, то ви навіть не будете задумуватись і позичите уряду. Адже це певні державні гарантії. Відповідно банки кошти розміщають державі. А по суті, якщо б уряд не робив отих запозичень, ті кошти залишались би на ринку. Відповідно ціна на кредити б падала. І ми б йшли до тих кредитних ставок, які були раніше і навіть, в перспективі, до таких низьких, які є за кордоном.

Ще зазначу один момент. У нас Національний банк, отримавши гроші від Міжнародного валютного фонду, робить резерв. Це добре. Але я вважаю, що такі кошти було б добре частково спрямовувати і на комерційні банки. Це б дало можливість банкам кредитувати під менші відсотки різні сектори економіки під менші відсотки. Зараз, зокрема, кредитів потребують аграрії, адже вони зараз потребують і паливно-мастильних матеріалів, і техніки, плюс добрива різні закуповують. І зараз багато фермерських господарств знаходяться просто без грошей.

- Українські банки, безумовно, відрізняються від європейських чи американських. Чи варто було б якийсь досвід запозичити?

- В Україні дуже багато банків з іноземними капіталовкладеннями. Відтак залучались фахівці, які будували тут свою систему за міжнародним форматом. Я б сказав так: наші банки підлаштовані під українськиий сектор. Сама модель банку в більшості банків – західна. Крім цього, банки, як ніхто інший, постійно співпрацюють із західними партнерами, в той же ж час здобуваючи певний досвід.

Ще зауважу, що іноземні банки дуже бюрократичні. І я як підприємець, коли ще не мав ніякого стосунку до банківської справи, хотів взяти безвідсотковий кредит в іноземному банку, проте виникло стільки питань і нюансів, що виявилось швидше, простіше і вигідніше співпрацювати з українським банком.

Наші банки краще розуміють український менталітет. Можливості клієнта і т. д. Наприклад, український лікар не зможе взяти кредит в іноземному банку при тій заробітній платі, яка є в лікарів.

- Влаштовує законодавство, яку регулює банківську діяльність, чи варто щось міняти?

- Основне, що хотів би відзначити, і це стосується бізнесу в цілому, а не лише банків, це те, що у всіх повинні бути однакові умови. Якщо усі працюватимуть в однакових умовах, то в такій здоровій конкуренції будуть виживати найкращі. А відтак і клієнти отримуватимуть максимальний спектр послуг за мінімальну ціну. Найважливіше. Найважливіше, на сьогодні, це здешевити кредити.

- Що змусило Вас, бізнесмена, піти у політику?

- Я пішов у місцеве самоврядування. Тому що я як українець хочу, щоб наша область була однією з найкращих. А ті люди, які тут працюють, щоб мали гідні зарплати. Щоб добре була розвинена інфраструктура. Хотілось би врешті, щоб кошти, які надходять від підприємців-платників податків, спрямовувались на необхідні речі.

- Як би Ви розпочинали усе спочатку, щось би хотіли змінити?

- Філософське питання,  яке я й сам собі часто ставлю. Думаю, що нічого б не міняв, залишив би все, як є. Тому що проходити таке дуже складне випробовування в житті більше не хотів би.

- Що б побажали молодим людям, які хочуть стати успішними бізнесменами?

- Зараз, коли молоді люди беруться створювати бізнес, я такі прагнення повністю підтримую. Але вони повинні розуміти, що це ніби їх на човні кидають в океан. А вижити в океані на маленькому човні дуже складно.

Якщо пригадати, як я будував свій бізнес, то мені це асоціюється з тим, як Колумб плив до Америки. Я ніколи не знав, чи допливу до наступного берега.
Тому тим, хто розпочинає свій бізнес, бажаю попутного вітру.

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту