Середа, 18 вересня

Політика

24.01.2014 06:31

В Україні пролилась кров

версія для друку

Третій місяць в Україні триває Майдан. Студентський страйк переріс у євромайдани, які захопили політики. Після спроби розгону Євромайдану утворився Майдан як захист своїх прав із вимогою покарання посадовців за розгін Майдану. Про євроінтеграцію потрохи усі забули, а 19 січня у Києві на вулиці Грушевського провокація «тітушок» переросла у криваву війну «Беркуту» проти свого ж народу. Результат, станом на обід 23 січня жахливий – як мінімум п’ять загиблих та близько 15 зниклих безвісти. А ще ціла купа запитан, і якісь нелогічні відповіді на них.

Колядування – це не революція

Журналісти та медіаексперти називають події у столиці братовбивчою війною й кажуть, що кров лежить на руках чинного президента Віктора Януковича. Усі сходяться й в іншому: події у столиці показали неготовність трьох політичних опозиційних лідерів країни до революцій й задоволення прагнення народу. Спочатку самі політики хотіли захопити й «виїхати» на протестах студентів та простих осіб, а згодом виявились до цього ж неготовими.

У країні протягом місяця з початку євромайданів точились розмови про те, що справжня революція повинна бути політичною, але без політиків як персоналій. Цю версію представники радикальної «Свободи» одразу ж назвали провокацією із Банкової. Мовляв, усі, хто так працює, підтримує версію Клюєва, якого називають сірим кардиналом політики Януковича. 

Звучали версії і про те, що сам Майдан є проектом Банкової заради того, щоб показати усю безглуздість української опозиції й таким чином знову привести до влади Віктора Януковича. Звісно, усіх політичних ігор журналістам не розгадати ніколи, але був це проект Банкової чи ні, проте його мета таки вдалась. Яскравим прикладом цього є події на Євромайдані у Львові 19 січня, де під час трансляції чергового Народного віча із Києва після представлення трійки опозиціонерів деякі учасники Євромайдану почали скандувати «Фу» і «Ганьба». Для протоколу їх назвали провокаторами і попросили покинути площу перед пам’ятником Тарасу Шевченку, однак, здається, усі розуміли, що у цих словах є сенс.

Кривава Грушевського й політичні інтриги 

Такі самі події відбулись і у столиці після проведення Народного віча. Трьом опозиціонерам люди не аплодували, а потрохи починали скандувати «Ганьба». У той же час, як повідомляють українські телеканали, «ті тушки» на Грушевського вирішили вчинити провокацію із розгромлення будівель біля стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського. Проте, за повідомленням ЗМІ, план Банкової зазнав поразки, оскільки через невдоволення після виступу на Майдані лідерів опозиції, вже за півгодини на Банкову підтягнулись представники «Правого сектору», Автомайдану та прості пікетувальники, внаслідок чого головні політичні події перенеслись туди на цілу ніч. У цей же час інша частина людей залишились на Євромайдані молитись і колядувати. А лідери опозиції спочатку зникли, а лише згодом висунули нові вимоги до Януковича – зупинити кровопролиття та сісти за круглий стіл. Цим чудово скористалась АПУ, яка заявила про проведення круглого столу аж на наступний день. Потім виявилось, що ці переговори триватимуть довго, й спочатку у них не братимуть участі ані сам Янукович, ані лідери опозиції. 

Відтак, ввечері у Межигір’я поїхав сам Віталій Кличко, якого дивним чином без охорони туди пропустили. Результат, фактично, привіз той самий – переговори.
Тим часом, цілу ніч уже 20 січня на вулиці Грушевського тривала «війна» із «Беркутом». Мітингувальники спалили усю спеціальну техніку, а МВС офіційно заявило про більше аніж 200 поранених міліціонерів.

Натомість представники іншого табору заявили про те, що «Беркут» спеціально відстрілює журналістів, тож очільник НМПУ Юрій Луканов закликав колег добре думати, чи вартує у столиці зараз вдягати жилетку із написом «Преса». 

Безпосередні учасники подій стверджували і про те, що на будинках на вулиці Грушевського працюють снайпери. Згодом ці слова підтвердили медики, які заявили, що одну із жертв справді застрелив снайпер. До слова, один із п’яти жертв Євромайдану – львів’янин.

Вічні революціонери

Після кривавих подій на Грушевського у столиці протягом кількох ночей представники опозиції ніби прокинулись від сну й у середу заявили про те, що дають Януковичу 24 години на врегулювання ситуації й недопущення кровопролиття. І знову пішли до нього на переговори.

Соціологи ж в один голос стверджують, що настрої суспільства вимагають єдиного лідера, який б узяв на себе відповідальність, зокрема й за кров, однак такого лідера поки немає. 

Тим часом у регіонах почалась хвиля блокування військових частин внутрішніх військ та «Беркуту» задля недопущення виїзду військових у столицю. Повідомляється про те, що військові з Західної України й самі не вельми горять їхати у кривавий Київ, однак для перестрахування люди все ж чергують біля військових частин.

Тим часом, за неперевіреною інформацією, у столиці можуть працювати снайпери та працівники спецслужб із інших держав, зокрема від нашого північного сусіда. 

Чим завершаться переговори із Януковичем, наразі невідомо, однак в їхню ефективність мало хто вірить. Тим часом у середу опозиція провела засідання так званої Народної Ради України, під час якої оголосила про утворення місцевих Народних рад та ухвалила рішення щодо «підготовки до проведення всеукраїнського народного голосування, затвердження персонального складу Народної виборчої комісії та утворення місцевих Народних виборчих комісій».

«З метою забезпечення народовладдя в Україні, реалізуючи своє право гарантоване статтею 5 Конституції України та для проведення всеукраїнського народного голосувань з питань висловлення недовіри президентові України Віктору Януковичу та його відставки у конституційний спосіб, висловлення недовіри тим народним депутатам, які 16 січня голосували за так звані «закони про диктатуру», підтвердження у конституційний та законний спосіб народом України повноважень та легітимності Народної Ради, відновлення конституційного ладу в державі, унеможливлення побудови тоталітаризму та диктатури та повернення до Конституції України, із змінами та доповненнями, внесеними у 2004 році, яка була неконституційно та незаконно скасована, та проведення народних виборів київського міського голови та депутатів Київської міської ради, Народна Рада України постановляє Утворити Народну виборчу комісію та затвердити її наступний персональний склад: Гелевей Олег, Гінка Ярослав, Зубко Геннадій, Кужель Олександра, Купрейчик Ірина, Павловський Андрій, Чугунніков Віталій, Швайка Ігор, а місцевим Народним Радам ухвалити рішення щодо створення відповідних місцевих Народних виборчих комісій», – сказано у відповідній заяві опозиціонерів.

Автомайдан знищують?

Під час революційних подій в Україні утворився і Автомайдан, представники якого тепер заявляють про викрадення своїх активістів навіть із лікарень. Декілька днів не було нічого відомо про долю Ігоря Луценка, який дивним чином знайшовся у лісі. Після огляду лікарів він розповів, що його викрали невідомі молодики, які допитувались, скільки учасникам Майдану платять за те, що вони стоять на вулиці. 

Разом із ним зник і його товариш, львів’янин, Юрій Вербицький, якого, як ми уже згадували, знайшли мертвим. У четвер Автомайдан заявив про зникнення одного із своїх лідерів Дмитра Булатова. Востаннє на зв'язок він виходив ввечері 22 січня, але станом на 12:41 жодних повідомлень від нього немає.

«Його місцеперебування невідоме», – повідомили «Українській правді» представники Автомайдана. Останнім часом він переховувався, однак виходив на зв'язок. «Українська правда» дзвонила йому у середу по коментар, однак на телефонний дзвінок відповів його друг і попросив надсилати смс, бо стоїть переадресація. Востаннє його бачили о 14 годині дня в середу. О 19:20 до нього вже не можна було додзвонитися. 

Загалом учасники Автомайдану заявили про зникнення близько 20 активістів, доля яких залишається невідомою. Події розгортатимуться і далі.

А тим часом 

ЄС може розглянути застосування санкцій проти українських посадовців, однак їхнє застосування унеможливить подальші спроби ЄС допомогти залагодити конфлікт. Таку думку в інтерв'ю німецькому виданню «Deutschlandfunk» висловив голова Європарламенту Мартін Шульц.

«Якщо влада (України) продовжить спиратися на насильство, то необхідно дати їй зрозуміти, що відповіддю на такі дії стане блокування банківських рахунків та візові обмеження», – сказав він.

Однак Шульц вважає, що не можна таким чином «зачиняти двері».

«Якщо ми скажемо, що більше не ведемо переговорів з Україною щодо того, наприклад, щоб повернутися за стіл переговорів про підписання угоди з ЄС, то ми підведемо людей на Майдані, ми ударимо опозиції в спину. Тому що якщо ЄС більше не говорить з Україною, то опозиція опиниться в ізоляції», – вважає голова ЄП.

Відповідно Шульц вважає, що необхідно розглядати можливість введення санкцій, однак не припиняти переговори з нинішньою владою.
Далі буде

Олег ДОВГАНИК


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту