Неділя, 22 жовтня

Політика

28.03.2014 08:40

І кожен фініш – це, по суті, старт

версія для друку

Попри анексію Криму, в Україні добігає завершення офіційна реєстрація претендентів на найвище крісло у державі. За декілька днів ми дізнаємось прізвища усіх достойників, які виявили бажання протягом наступних п’яти років керувати нашою державою. І хоча політичні сили не вельми активно демонструють готовність до проведення передвиборчих перегонів, усе ж декілька кандидатур уже заявили про готовність стати Президентом України. Проте основні претенденти визначаться цими вихідними й подадуть свої документи на реєстрацію чи не в останній день. Станом на ранок четверга ми маємо декілька цікавих претендентів, кожен із яких, беззаперечно, як мінімум, вартує окремого погляду експертів, однак остаточно говорити про завершення реєстрації кандидатів все ж зарано. 

І так: чи не першим про своє бажання балотуватись заявив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Його політична сила уже встигла провести передвиборчий з’їзд. Бажання балотуватись висловили також лікар Майдану Ольга Боголомець, а також кілька претендентів, шанси яких експертів оцінюють як мінімальні, проте цей статус дозволить їм отримати недоторканність, щонайменше на два місяці. Це опальний екс-керівник Харківщини Михайло Добкін, не менш одіозний колишній перший зам генпрокурора Ренат Кузьмін, а також екс-міністр ПЕК Юрій Бойко. 

Натомість партія «Батьківщина», УДАР, «Свобода», «Солідарність» Петра Порошенка і навіть Партія регіонів відклала свої з’їзди до останнього – вони відбудуться цими вихідними. Тим не менше, кількість охочих стати нашим із вами гарантом перевалює за десяток.

Натомість експерти в один голос говорять про нестандартність цієї передвиборчої кампанії, а також … про небажання політиків на неї йти. Мовляв, нова українська влада потребує формалізації, проте партії чомусь не дуже поспішають, й виборчі перегони як такі, по суті, ще так і не почались. 

Крім того, ще важливішою «родзинкою» цих виборів експерти називають їхнє проведення на півострові Крим, який, формально, уже перейшов до Росії, проте Україна продовжує його утримувати, й непроведення виборів там означатиме, що офіційний Київ визнає належність Криму до Росії. Такого, кажуть експерти, нова влада собі не дозволить, хоча й не вельми переймається, а як же вибори відбуватимуться там.

Експерт Комітету виборців України Роман Кошовий на днях запропонував можливість проведення виборів у Криму через Інтернет, хоча у самому КВУ визнають, що Україна не готова до такого механізму обрання президента. Тим паче, у теперішніх політичних умовах. 

Якою ж буде президентська кампанія-2014 Галицька правда запитала голову Львівської обласної організації Всеукраїнської громадської організації Комітет виборців України Оксану Дащаківську:

- На Вашу думку, чи відбудуться вибори 25 травня? 

- Дуже сподіваюся, що вибори відбудуться, але, очевидно, що можливі спроби їх зірвати. У даному випадку, вибори не просто уповноваження якоїсь людини на владу, вибори – це підтвердження легітимності влади, тому важливо, аби вибори відбулися відповідно до демократичних стандартів, з високою явкою виборців. Нині вже очевидно, що головні політичні актори заявляють своє бажання брати участь у виборчому процесі, а це сприятиме добрій організації виборчого процесу.

- Яким чином правильно зробити і організувати їх у Криму? Що для цього мала б зробити ВРУ?

– Статус Криму є проблемним для України, важливо, аби люди, які зберігають українські паспорти, змогли взяти участь у виборах, адже це лише підтвердить цілісність України та підсилить систему. Однак організувати вибори там досить складно. Найбільш реальний варіант – дати можливість голосувати в сусідніх областях. При цьому варто передбачити можливість голосування не один день, а, можливо, і тиждень, аби громадяни могли вибрати час і реалізувати виборче право. Думаю, що це можливо про належному об’єктивному спостереженні. Щодо ідеї інтернет-голосування, воно було б, напевно, найбільш зручне, адже тоді б громадяни України не були б змушені перетинати штучно створені кордони. Однак це потребує інформаційного та системного забезпечення, і поки не видно політичної волі та готовності ВРУ для прийняття таких рішень.

ВРУ прийняла законопроект у першому читання «Про правовий режим забезпечення прав і свобод громадян на окупованих територіях України» (законопроект №4473-1), однак він не передбачає можливості реалізації виборчого права. Такий законопроект мав би передбачати процедуру виборів Президента, також будуть потрібні зміни до Закону «Про вибори Президента України».

- А наскільки реальна є ідея проведення виборів Президента через Інтернет?

– Думаю, що це складно. Ніхто не оцінював кількості користувачів Інтернету, немає програмного забезпечення і немає систем захисту, немає грошей на це. Однак українці показали дива самоорганізації та збору коштів. І все ж політичної волі не спостерігається. До слова, поки більшість демократичних держав все ж надає перевагу звиклому голосуванню на дільницях.

- Наскільки політичні партії, на Вашу думку, хочуть проведення цих виборів?

- Думаю, що головні гравці вже визначилися і вибори відбудуться. Вибори стануть одним з етапів формування влади в Україні, тому ще тривають домовленості щодо висунення тих чи інших кандидатів в обмін на можливість отримати посади чи вплив після виборів. Однак, думаю, що участь КПУ все ж свідчить про те, що політичні партії не бойкотуватимуть ці вибори.

- І останнє: коли, на думку КВУ, мали б відбутись дострокові вибори ВРУ, якщо такі мають бути?

- Переконана, що дострокові вибори до парламенту потрібні і мають відбутися восени. І все ж залишаються два вагомих фактори: геополітичний зовнішньополітичний та політична воля парламентарів. Їм же слід пам’ятати, що було також вимогою Майдану.

Роман Кошовий, експерт

Я пропоную ідею для організації голосування українців в Криму та за межами свого округу дозволити голосувати дистанційно за допомогою інтернет-голосування. Для цього такі громадяни зголошуються в будь-який орган ведення держреєстру чи до виборчої комісії, чи ще кудись і отримують спеціальний код доступу до системи телеголосування (одночасно такі виборці відзначаються в списках виборців). У день голосування вони заходять на сайт ЦВК і за кодом доступу і системою автентифікації здійснюють своє волевиявлення. Для песимістів – подібні системи вже працюють в багатьох розвинутих країнах світу і довели свій захист від підтасовок.

А що думають львів’яни?

Василь, мешканець Львова 

Гадаю, що вибори обов’язково відбудуться і не варто з цього приводу нагнітати ситуацію, мовляв, військовий стан і т. д., а в Криму – навіть не знаю, як вони мали б пройти суто з технічних причин, хоча, вважаю, їх там і не варто проводити, позаяк кримчани завжди підтримували проросійських кандидатів, тому нехай відчують «русскую демократію».

Степан, мешканець Дрогобича

Кожен громадянин України, у тому числі і житель Криму, при бажанні взяти участь в голосуванні 25 травня мав би попередньо визначитись, де йому зручно проголосувати на території однієї з областей України на материку. Очевидно, що ця зручність мала б визначатися або територіальною близькістю до Криму, або наявністю родичів у тій чи іншій області України.

Мешканець Криму – громадянин України через своїх родичів або через спеціально створені «гарячі лінії» мав би інформувати відповідний підрозділ ведення державного реєстру виборців про своє бажання проголосувати на відповідному виборчому окрузі. При надходження такої інформації даний виборець мав би бути «виписаний» з дільниці в Криму та «приписаний» до дільниці, де проживають його родичі або однієї із спеціально створених дільниць у Херсонській чи Одеській області. Попередній дистанційний запис необхідний для усунення голосування на кількох дільницях. Для запису достатньо ПІБ, даних паспорта громадянина України та прописки в Криму. 

Щоб цю інформацію довести до громадян України – мешканців Криму – необхідно створити коллцентр, який протягом визначеного періоду в телефонному режимі опрацює списки виборців. Телефон «гарячої лінії» розпорядника Державного реєстру виборців мав би бути з «єдиним безкоштовним номером». Окрім того, можна спробувати розмістити в Криму кілька дільниць в місцях компактного проживання кримських татар.

У цілому, на початковому етапі, необхідно оцінити скільки мешканців Криму мали б бажання проголосувати. Виходячи з кількості «охочих» необхідно приймати рішення про розширення списків існуючих дільниць чи створення додаткових спеціальних. Єдине, чого слід дотримуватись при проведенні голосування, – це принципу особистого голосування виборців.

Олег ДОВГАНИК

До відома: 

Для української виборчої системи «електронне голосування» абсолютно нове, незвідане явище, необхідно розуміти його сутнісні характеристики. Електронне голосування охоплює кілька різних типів голосування. При цьому воно охоплює як сам процес голосування за допомогою електронних засобів, так і процес автоматичного підрахунку голосів за допомогою електронних пристроїв та спеціального програмного забезпечення. Електронні технології голосування, це – перфокарти та системи оптичного сканування бюлетенів, «кіоски голосування».
Основним призначенням використання електронних технологій голосування у державах, які їх запровадили, вважається забезпечення здійснення волевиявлення людини і підрахунку голосів без втручання посередників, які можуть вплинути на результат.

Електронна система голосування вже запроваджена у багатьох країнах світу: у США, Канаді, Бразилії, Індії, Бельгії, Австралії, Естонії, південній Кореї. У Великобританії, Німеччині, Франції, Іспанії, Португалії, Італії, Норвегії, Швейцарії, Росії, Казахстані, Японії, Китаї проводяться експерименти з її використанню. 

Коли мова йде про електронне голосування, перш за все в Україні називається Естонія як держава, яка його активно використовує. Але необхідно звернути увагу на те, що впровадження електронної системи голосування здійснювалося не одномоментно: зберігалося і традиційне («звичайне») голосування із встановленням відповідних термінів для такого голосування для тих, хто бажає ним користуватися.
Джерело: Віктор Мусіяка, Третя українська республіка
 

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту