Середа, 18 вересня

Політика

24.10.2013 21:05

Боротьба за «простого львів’янина»

версія для друку

Чим закінчаться протистояння Садового та «Свободи»?

 Вони обоє максимально дбають про громаду міста Львова, стараються відстоювати інтереси кожного мешканця нашого обласного центру. Так стараються, що останнім часом працюють не лише вдень, але й уночі. І все заради того, аби пересічному львів’янинові жилося простіше. Як Ви уже зрозуміли, йдеться про Львівського міського голову Андрія Садового і депутатів найбільшої фракції у міській раді – ВО «Свобода».

Та чи вірити нам у те, що вони, не покладаючи рук, так доблесно дбають про наші з вами інтереси? Мені, наприклад, не віриться! Про конфлікт Садового і «Свободи» у Львові, мабуть, не говорить лише лінивий, однак причини цієї ворожнечі для багатьох якщо не залишаються суцільною загадкою, то відкриваються на рівні припущень на основі власних спостережень. 

«Галицька правда» намагалася з’ясувати справжні причини протистояння у стінах площі Ринок, 1. Зазначимо, що багато експертів не дуже хочуть говорити про відносини Садового і «Свободи», у різний спосіб мотивуючи своє мовчання. Проте «без диктофона» нам вдалося відхилити завісу таємничості, і вияснити, де насправді «зарито собаку».
Дозволю собі нагадати, що ВО «Свобода» має більшість голосів у Львівській міській раді, тому, будучи опозиційною партією на загальнодержавному рівні, «свободівці» у місті є частиною влади, поруч із мером Львова. Проте сама «Свобода» відверто не хоче брати на себе спільну відповідальність за життя міста. Адже це і розбиті дороги, і відсутність цілодобового водопостачання, і заборгованість підрядним організаціям за виконані роботи... Цей перелік, наслідки якого на собі відчувають мешканці Львова, можна продовжувати, проте у «Свободі» розуміють, що господарські проблеми Міста Лева негативно впливають на рейтинг їхньої політичної сили.
«Галицькій правді» вдалося поспілкуватися з одним із попередніх очільників Львова, який попросив не називати його прізвища. Лише за цієї умови він погодився пояснити причини конфлікту між депутатами та міським головою.
Він розповів, що цирк, який спостерігають депутати і журналісти під час сесійних засідань міської ради, насправді є ширмою, за якою ховаються економічні та навіть особисті фінансові інтереси певних осіб.
Із приходом до влади Андрія Івановича, у міській раді запрацював принцип «десятини»: «Хочеш – робиш без дозволів, але й без проблем, якщо… ділишся». Цим успішно користується «Свобода». Знаючи настрої підприємців міста, депутати намагаються перешкоди мерові у його темних справах. Проте чинять це не через любов до громади, а через бажання стати частиною міського фінансового ланцюжка!
Відтак, на публіку розігрують спектакль, за яким сховано чіткі фінансові інтереси. Ні для кого не є секретом, що цифри міського бюджету завищують, підставляють «лівих» підрядників, які виконують певні роботи, а потім міський голова каже: «Ну, грошей не заробили…» або ж «Винувате казначейство». І людей «кидають». А кошти «пливуть» у підприємства, власники яких належать до найближчого оточення мера.
Цього понеділка нарешті відбулось чергове сесійне засідання, під час якого депутати сперечалися про мережу «!Фест», яка, начебто, незаконно руйнує пам’ятки архітектури у Львові. Чиновники, прикриваючись українським законодавством, рапортують про те, що не можуть нічого вдіяти через урізані повноваження органам місцевого самоврядування. Натомість мер Львова погоджується із доводами представників громади й визнає, що власник мережі, його колишній радник, таки діє незаконно. Точніше, незаконно, але діє і щось робить у цьому місті!
Якщо говорити мовою цифр, то Садовий наклав 81 вето на рішення депутатів! Вето депутати подолали і таки домоглися свого. Хто від цього виграв? Обоє! А програла громада. Бо бізнесмени декілька разів «мазали рішення», деякі роботи взагалі не провели через тендер, а мешканці усе побачили на власні очі, скажімо, відремонтували тротуар чи ні.
Експерти вже навіть не беруться прогнозувати подальший розвиток подій у Львові. Їх думка зводиться до одного спільного знаменника: від війни Садового і «Свободи» виграють обоє. У очах свого виборця. А у Львові, як відомо, унікальна ситуація – рейтинги підтримки як Садового, так і «Свободи» приблизно одинакові. Гонка за капіталом триватиме й надалі, а містяни вкотре вибиратимуть, який із двох політичних лузерів або ж фінансових гравців ліпший. Шкода лишень, що вони варті одне одного.
Олег ДОВГАНИК

Думки експертів

Богдан ХРУСТАВЧУК, МГО «Молодь за розвиток Львівщини»
Через оце протистояння мені особисто шкода мешканців Львова. Сьогодні через цей конфлікт маємо низку важливих питань у місті, які не вирішують. Спочатку ця ворожнеча була спрямована на те, аби привернути увагу ЗМІ та електорату до Садового та «Свободи». Насправді жодних суперечок між «Свободою» та Андрієм Садовим не було. Лише співпраця – щодо розподілу земельних ділянок у місті, щодо реалізації певних бізнес-інтересів. Якби було протистояння, воно б логічно мало завершитися відставкою Андрія Івановича. Але «свободівці», маючи усі важелі для цього, – зволікають ось уже третій рік.
Якби була ворожнеча, хіба б «свободівці» голосували так дружно – всією фракцією – за рішення з подачі Садового, а той, своєю чергою, чи давав би їм привілеї на землі Львова? Схиляюся до думки, що на сьогодні, попри все, війна між Садовим та «Свободою» зі стадії політичного загравання перейшла в стадію реальної боротьби, коли нардепи блокують «проекти Садового», а той накладає вето на їхні рішення. У підсумку – страждає громада.
Під акомпанемент їхніх містечкових сварок, все, що ми чуємо, і все, що бачимо, – це знищення парків, незаконні забудови, сморід у місті,тарифні війни, упровадження горе-транспортної схеми, бруд. Узагалі, я вважаю, що гратися в політику на місцевому рівні та дурити людям голови – це злочин проти громади, адже на порядку денному завжди перебувають важливі проблеми самоврядування: питання дитячих садочків, тарифів, смітників, ремонту доріг... Щоби їх вирішити, необхідно працювати спільно, в команді! У нас із цим проблема. Варіантів розвитку подій між цими обома структурами може бути багато, мені проглядаються такі основні три варіанти закінчення цього конфлікту: «свободівський», мерський і компромісний. Усі три перебувають у площині бізнесових інтересів. «Свободівський»: вони знімають Андрія Садового з посади і мають вільний доступ до ресурсів міста, які вміло використовують собі на благо. Мерський: Андрій Садовий скористається ситуацією, коли «Свобода» зовсім себе дискредитує в очах виборців та пустить в хід «важку артилерію» – «Самопоміч». Тоді Львів перетвориться з адміністративного центру на феодальне князівство Андрія Садового. Або третій варіант, коли «Свобода» та Садовий зможуть розділити між собою ресурси міста так, щоби нікого не образити. На жаль, за усіх трьох сценаріїв, громада програє…

Данило МОКРИК, журналіст, політичний оглядач

Причину з’ясування відносин між ВО «Свобода» та Андрієм Садовим я шукав би не у фінансовій сфері, а все-таки у сфері політики. Тобто ймовірно, що десь якісь конкретні інтереси «Свободи» і мера щодо того чи іншого питання можуть перетинатися чи конфліктувати, та якби це було основною причиною, то конфлікт не був би настільки всеохоплюючим і перманентним. У політичній площині все доволі зрозуміло. «Свобода» – це партія, що з самого заснування «заточена» під опозиційність. Оскільки перебувати в опозиції до Партії регіонів у контексті Львова немає сенсу, то мер є природною кандидатурою №1 на те, аби бути «поганою владою». Постійні атаки на міського голову, з одного боку, дозволяють заробляти соціологічні рейтингові бали (відомо ж, що західноукраїнські виборці загалом значно ліпше сприймають опозицію, ніж владу), з іншого, – дозволяють не брати на себе політичну відповідальність (мовляв, а ми – що?, це все – поганий мер і його команда). І це при тому, що в «Свободи», застановімося, – майже абсолютна більшість голосів у міській раді! Поміж іншим, те, що «Свобода» за вже майже три роки так і не зняла Андрія Садового з посади, хоча так нещадно його критикує, свідчить на користь цієї політичної версії. Навіщо ж позбуватися такої вигідної мішені? Мудріше – постійно в неї лупити… При цьому зовсім забувати про фінансову версію теж не варто. Яскраві загострення цього протистояння можна пов’язувати якраз із виникненням конфліктів між фінансовими та іншими інтересами (в широкому розумінні цього слова – контроль за потоками, розподіл посад тощо). Але основа баталії, найімовірніше, таки політична.

Ірина МАРУШКІНА, Фонд «Українська політика»

Конфлікт «Свободи» із Садовим сьогодні не є актуальним. «Свободі» зараз треба з’ясувати ситуацію всередині партії і частково переформувати свої ряди на місцях, в тому числі і на Львівщині. Не будемо забувати, що неофіційно президентська виборча кампанія вже стартувала. Тому місцеві проблеми сьогодні для партій відходять на другий план. Все, що може статися найближчим часом – це заміна секретаря міськради на людину більш безкомпромісну у стосунках із Садовим, ніж Василь Павлюк. Це вплине на бізнес-складову стосунків у міській раді, але з політичного боку нічого нового в розстановці сил у Львові не буде. Однак ситуація може змінитися, наприклад, у разі, якщо місцеві вибори призначать на 2014 рік.


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту