Неділя, 20 серпня

Політика

03.10.2014 23:27

Тарас Батенко вдруге пробує заскочити в парлаламент (+ відео)

версія для друку

Змінюються епохи, а от Батенко – вічно на політичному Олімпі, вічно з тими, хто сидить у високих кабінетах з "секретаршами", їздить на службових машинах, одягається у брендовий одяг, при цьому не помічаючи інших людей, котрі всього цього не мають. Правда, ця високомірнисть зникає в момент, коли настають чергові вибори.

 

На початках своєї політичної кар’єри випускник історичного факультету Батенко пристав до братів Горинів і вступив в Українську республіканську партію. Але зірка останніх швидко згасла. Батенко, тримаючи ніс по вітру, переметнувся до УНП. Щось там також не склалося. Зате вдалось прилаштуватись на роботу у Львівську ОДА до губернатора Мирона Янківа.

 

Разом з останнім Батенко наполегливо вибудовував політичну вісь Львів-Донецьк, налагоджував співпрацю з Януковичем й регіоналами, навіть “посадили” пальму Мерцалова – символ Донецька – перед входом на залізничній вокзал у Львові. А в аналітичних записках для Адміністрації президента Кучми Батенко поливав брудом націонал-патріотів і націонал-демократів Галичини. Через що виник дуже гучний скандал.

 

Янків, будучи порядною людиною, не здав Батенка на потурання громадськості. Натомість останній відплатив чорною невдячністю своєму патронові, після того, як Кучма звільнив останнього з посади губернатора Львівщини. Батенко в газеті “Поступ” понаписував мемуари про свою роботу в ОДА, прочитавши які, складалось враження, що Янків – проста маріонетка в руках свого прес-секретаря Батенка. Здається, Янків до сьогодні не вітається і не подає руки своєму колишньому протеже.

 

Але на той момент Батенкові була байдужа думка про нього Янківа, бо політичні часи змінились. Отож в нього з’явилися нові політичні уподобання і новий патрон. Покійний Петро Олійник, як і його попередники, мав необережність піддатися першому позитивному враженню, котре справляє Батенко, і запросив його на роботу у штаб “Нашої України”, а після перемоги Ющенка вже губернатор Олійник призначив Батенка своїм заступником. Увірвавшись нарешті у державну владу Батенко не гаяв час дарма, налагоджував контакти для своєї подальшої кар’єри. Саме тоді він знайомиться зі своїм майбутнім кумом паном Лазорко – членом команди олігарха Коломойського. Як наслідок – зраджує вже використаного і непотрібного йому Петра Олійника і переходить на роботу в структури Коломойського – стає гендиректором нафтопроводу “Дружби”, яка є філією підприємства, котрим керує його кум Лазорко.

 

Членство в команді Коломойського надало впевненості Батенкові. Подейкують, що саме люди цього олігарха проплачують останні спроби Батенка прорватись у велику політику. Бо бачать в ньому не показну оболонку, а реальну суть – жадібність, пихатість, непомірно завищену самооцінку.

 

Саме в цей час в Україні відбулись чергові зміни. Ющенко і “Наша Україна” пішли геть, а до влади повернувся Янукович.

 

Звісна справа, Батенко відреагував на це: покинув “Нашу Україну”, повторно вступив в УНП, в якій на цей момент зібрались всі галицькі “тушки”, вийшов з УНП, і, не смійтесь, вдруге повернувся в УРП. Але не з ідейних переконань, а виключно тому, що під цим нікому вже не потрібному брендом вирішив балотуватись у парламент в 2012 році.

 

Як це було, Золочівщина і Миколаївщина до цього часу згадують з жахом: підкуп, залякування людей, засівання грошима, наклепи. Іншими словами, виборча кампанія Батенка відбувалась в стилі братків-тітушок.   Але тоді Батенкові не судилось стати народним депутатом. Народ не вдалось обдурити.

 

Після Євромайдану Батенко вкотре перефарбувався і виявився членом команди вже не Януковича, і навіть не Коломойського, а,...? Правильно, чергового президента – Петра Порошенка. І знову засіває грошима, і знову співає солодкі пісні людям в надії стати народним депутатом. 

 

Можливо тому, сьогодні варто згадати, як це було в 2012 році.  



Тоді Львівська архиєпархія Української греко-католицької церкви покарала суровими доганами священників, що агітували за Батенка.



У біографії кандидата в народні депутати Тараса Батенка можна знайти багато інших цікавих епізодів. Але й того, що ми встигли розповісти, достатньо, щоб зрозуміти, що справжні сини України вмирали на Майдані та на Сході за те, щоб, серед іншого, прибрати з влади таких політиків, як Батенко – цинічних кар’єристів, перевертнів, які прислуговували властям всіх мастей, розбещували і принижували своїми подачками народ, залякували і підкупляли виборців.  


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту