Неділя, 22 жовтня

Політика

03.04.2017 10:00

Чому в економіку України при цьому уряді і президенті ніколи не прийдуть іноземні інвестиції (на прикладі деревообробної промисловості), або Про економічний «дегенератизм 2» чи жлобізм (рагулізм) влади (частина І)

версія для друку

За твердженням російського  фінансового  аналітика  Степана Демури, у нас до влади прийшли «дегенерати 2» ( «дегенерати 1» – це «папєрєднікі») в економіці  –  один олігархічний клан, у якого були свої «пригодовані» партії, що жили з «общака» («чорна каса»), який поповнювався зі «схем» в економіці,  переміг інший клан (з його ручними партіями) і тому в руйнуванні  «схем» поповнення «общака» НЕ  ЗАЦІКАВЛЕНИЙ. Називатимемо поки що наших керівників «дегенерати 2», бо  коли, наприклад, по телевізору виступає один з міністрів і каже, що підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. не призведе до подорожчання товарів і послуг (він не знає, що в собівартості продукції зарплата становить 10-40% , а у сфері послуг – до 80%), то журналісти мають поцікавитись в цього економічного генія, чи  купив він  диплом і дисертацію, чи просто є  «дегенератом 2» в економіці.

 Маємо яскраві докази, що  всі «схеми» розкрадання бюджету, «схеми»  розкрадання природних ресурсів та інші «схеми» для одержання неправомірної вигоди успадкувало теперішнє керівництво держави. Як ці «схемотехніки» нищать  МСБ (малий і середній бізнес), збільшують безробіття, нарощують соціальну напругу в державі, спробуємо показати на прикладі деревообробки – галузі, яка за сприятливих економічних умов могла би приносити Україні десятки мільярдів валютних надходжень і створити сотні тисяч добре оплачуваних робочих місць. 

Щоб змусити  ВР відмінити мораторій на вивезення  необробленої деревини по команді з кабміну – саме там сидять люди, які ще в часи «папєрєдніків» придумали «схему» вивезення лісу-кругляка за якою держлісгосп експортував необроблену  лісопродукцію, а частину вартості («відкат»), закордонний покупець перераховував на якийсь офшорний рахунок чиновників, – лісові господарства значно збільшили ціну на сировину - необроблену деревину (на дуб, наприклад, у 2,5-3 рази, на хвою – на 200-500 грн. (тут  можна порівняти ціни за якими виставлявся дуб на аукціонах у 2016 р. і якими вони стали у 2017 р.), через що припинять (чи вже припинили) роботу більшість переробників, оскільки переробка стала нерентабельною.

Мета в цих людей одна: показати, що наші підприємці-деревообробники не хочуть працювати  і поповнювати валютою державну казну (а який дурень буде працювати собі в збиток???), лісгоспи не мають реалізації, а тому потрібно відновити вивіз кругляка за кордон, щоб в казну надходила валюта (у свої ж кишені класти «відкат»). Той факт, що ціна для наших переробників минулого року була більшою за умови самовивозу з лісу, ніж з  доставкою залізницею в Румунію, можна побачити  порівнявши ціни, наприклад, тут :

А от нашим переробникам лісгоспи ліс не привозять навіть автотранспортом, і вони ще й мусять взяти участь у торгах  (ціни для порівняння тут, тобто ціна  зростає  від стартової на 100-200 грн. , потім потрібно кругляк привезти до себе в цех, а це в середньому ще145 грн. на кубі. Тобто в цеху вітчизняного переробника сировина (хвойна) коштуватиме на 10 – 20 Є /м3 більше, ніж з доставкою  залізницею в Румунію!  Таких торгів для своїх, регіональних, переробників немає ніде в Європі! На заході переробники підписують прямі угоди з лісгоспами у своєму регіоні (області), а якщо не вистачило сировини у своєму регіоні (області) – от тоді виходять  на регіональні торги (на яких виставляється нереалізована в даному регіоні сировина) в іншому регіоні (області). Наш подібний законопроект «Положення про порядок продажу необробленої деревини»  пропав десь у стінах ВР, хоча відбулись навіть громадські слухання, на яких було вказано на корупційність деяких пунктів в цьому законопроекті.

Наприклад,  у п. 5.1 цього проекту зазначається: “Перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією, створеною при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства “. Тобто підприємство (підприємець) при реєстрації  в Міністерстві юстиції одержує КВЕД, що дозволяє йому займатись переробкою деревини,  але тут виникає ще якась місцева “комісія“  з якихось “дядьків“, які (очевидно за “винагороду“) вирішуватимуть, чи дозволити суб’єктам господарювання працювати, переробляти деревину, створювати робочі місця, чи не дозволити. 

А у п. 5.2  від суб’єкта господарювання вимагають   «дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», який може видати лише неіснуючий Держгірпромнагляд (організація, яка зараз не працює, бо перебуває в процесі реорганізації) та  «копію інвестиційного проекту» (інформацію, яка є комерційною таємницею!!!). Робиться все це, напевно, для того, щоб “дядьки“ (корумповані чиновники) встановили “ціну“ («відкат» для себе)  на дозвіл працювати за прямим контрактом з лісгоспом. Це якби, наприклад, кілька журналістів вирішили організувати  і зареєструвати інформагенцію, а комісія з якихось місцевих осіб має надавати їм дозвіл збирати інформацію, брати інтерв’ю, а ще вони мають назвати своїх спонсорів, рекламодавців і, насамкінець, взяти дозвіл в неіснуючої організації тримати в руках мікрофон, диктофон, камеру чи ручку з блокнотом (!!!).

А таких націнок на сировину, як у нас, немає напевно ніде у світі. Зверніть увагу на собівартість заготівлі кубометра хвої (див. відповідь на запит) - 599.09 грн., заготівля передбачає вивіз сировини на нижній склад, яка для лісгоспу теж десь 145 грн (див. відповідь на запит), а нашим переробникам пропонують  з верхнього чи проміжного (це самовивіз із завантаженням з лісу за власні кошти) по 1100 – 1300 грн., а з нижнього (щоб привезти до себе на виробництво все одно потрібно витратити 100-200 грн.) ціна становить 1500-1800 грн. Націнка у 3-5 (!!!) разів більше собівартості. В Європі рентабельність для підприємства 10 % вважається дуже хорошою. Польський підприємець  з  Підкарпатського воєводства купує за прямими угодами з лісгоспами 80- 90% сировини з націнкою 10-15 % від собівартості в своєму воєводстві, а решту – в сусідньому на торгах на 10-20 % дорожче (бо більші  витрати на транспорт,). 

А от держлісгосп, якому вдалось зберегти своє переробне виробництво (таких на Львівщині залишилось 4-5), фактично зловживає своїм монопольним становищем, бо передає ліс на своє ж виробництво по собівартості. Але  лісгосп, який зберіг свою переробку, навіть працюючи в три зміни, не в змозі переробити всю лісопродукцію,  заготовлену на своїй території, і працевлаштувати може теж обмежену кількість працівників. Якби ж у цьому регіоні існувало  ще з декілька десятків малих підприємств переробки лісопродукції з конкурентним доступом до сировини по конкурентних цінах, то було б вирішене не тільки  питання працевлаштування в регіоні декількох сотень робітників з пристойними зарплатами, а й у лісгоспу не було би проблем з реалізацією продукції, і держава отримала б валюту в більшій кількості, ніж при реалізації лісгоспом необробленої деревини.

Отже першою причиною, чому в економіку України при цьому уряді і президенті ніколи не прийдуть іноземні інвестиції є те, що Президент України не забезпечує виконання Конституції України «Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом». Чи є в Україні захист конкуренції (співмірні ціни на сировину для підприємців і держлісгоспів)? Чи, може, не допущене монопольне становище  держлісгоспів на сировинному ринку?  Чи, найімовірніше, на «відкатну» схему, яку викрили  журналісти каналу ІСТV в програмі “Дістало“ від 14 липня 2014 р  ( див. з 33 хвилини), сів наш уряд і президент? Вартість «відкатів» (тоді ще дуб кругляком можна було вивозити) становила 200 000 000 $ на рік.

З  01.01. 2016 р. ввели мораторій на дуб, тому «заробітки» впали і вони збільшили вивіз хвойних порід. Наслідки цього «вивозу» можемо бачити в Карпатах. Корупційні «схемотехніки» з КМ і вул. Банкової  своїми діями завдали державі не тільки екологічних збитків на мільярди гривень, а й прямих економічних і соціальних (безробіття, бідність, наркоманія, алкоголізм,  злочинність…) на сотні мільярдів гривень! Це досить просто підрахувати:  середня вартість найпростіших хвойних обрізних пиломатеріалів (шпали, крокви, балки, заготовка піддонів) в середньому становить 110 Є за м3, а твердолистяних – приблизно 400-500 Є за м3 при експорті до ЄС на умовах FCA (склад продавця, транспорт покупця)  і якщо під час підписання контракту наш підприємець буде розказувати про любов до євроцінностей, про майдан, співати «разом нас багато..» (й інші мантри, які повторюють керівники нашої держави за кордоном, коли випрошують гроші замість того, щоб писати бізнес-план реформ (справжніх)  і під цей бізнес-план одержувати, а не випрошувати грошову допомогу), то він зможе добитись підвищення ціни максимум на 2-3 Є за м3.   Для виробництва одного кубічного метра обрізних пиломатеріалів в середньому потрібно два метри кругляка (це підтвердить будь який переробник і ДСТУ, якими користуються державні структури, що видають сертифікат походження пиломатеріалів для замитнення).

І от коли до нас приїжджає закордонний інвестор, то в першу чергу він дивиться на кількість сировини,  доступність і вартість. Перемноживши початкову вартість виставленої на торгах сировини на 2, інвестору не треба більше задавати питання про вартість логістики, робочої сили (робоча сила – це теж тема, про яку поговоримо далі), податкового навантаження, енергоносіїв, бо ця цифра вже буде близькою до середньоєвропейської ціни 110 Є, а якщо заплатити зарплату і за енергоносії  - ніякого бізнесу не буде, оскільки буде «мінус» на кожному кубі продукції.  Тепер 9,2 млн. м3 (приблизно стільки вивезено в 2015 р. кругляка з України  –  будемо вважати, що це хвойні породи – ділимо на 2 і  отримуємо 4,6  млн. м3 елементарних обрізних пиломатеріалів (палетна заготовка, крокви, балки, шпали), перемноживши які на 110 і конвертувавши євро в долар отримаємо приблизно 0,55 млрд доларів, а не 0,48 ( якою є середня цінау пиловника, відправленого на експорт (згідно з листом-відповіддю на запит), а якщо в цьому об'ємі  було 2 млн. м3 твердих порід, то це приблизно 1 млн. м3 елементарних обрізних пиломатеріалів (паркетної фризи, дошки, меблевої заготовки) на загальну суму 0,5-0,6 млрд доларів.

Тобто держава втратила  через корупційні схеми близько 0,5 млрд доларів. А цих  втрат  могло б не бути, якби вітчизняному переробнику дали  можливість переробити пиловник на найпростіші обрізі пиломатеріали. І тут йдеться  лише про прямі збитки. А  сотні тисяч  робочих місць ? Це непрямі (соціальні ) збитки, які мають більшу вагу для економіки держави. Окрім того  в  процесі переробки утворюються відходи, які можна використати як енергоносії.  І це ще одна вагома  втрата для економіки держави. 

Не хочеться затуманювати читача додатковими розрахунками, можете повірити на слово, що за найкращих обставин собівартість (без заробітку переробника!) найпростіших обрізних пиломатеріалів, зроблених у нас,  складе приблизно 3500 грн. за м3 , що вже на 20 Є більше, ніж  середня закупівельна ринкова ціна  в ЄС .

Ще одна досить вагома причина небажання інвестувати в Україну – відсутність кваліфікованої робочої сили.  Бо робоча сила, як на цих фотографіях, в чергах до польських міграційних центрів. Вже зараз в Польщі працює 500-600 тис . українців, а в 2016 р. отримали запрошення на роботу 1.3 млн. 

Сьогодні потенційний інвестор повинен усвідомити, що обладнання має бути таким, щоб на ньому могла працювати домогосподарка (а ще краще – дресирований пес), якщо він хоче розмістити виробництво в районі ближчому до сировини (райцентр, село тощо), оскільки там залишились пенсіонери, хворі, інваліди та алкоголіки, які не в стані якісно порізати деревину. 

«Інші країни переробляють деревину у себе. Наприклад, та ж Польща кругляк не експортує. Вона розвинула власну переробку, і обсяги експорту виробів з деревини становлять 23 млрд дол. Економічний потенціал цього втраченого багатства демонструють такі цифри. Додаткова вартість в 1 кубометрі фанерної сировини, якою є нижня частина стовбура берези і вільхи, при його експорті становить 16 доларів, в кубометрі шпону (напівфабрикат для виготовлення фанери) — це вже 29 доларів, а в кубометрі фанери — 108 доларів.»  Нам про таке при теперішньому керівництві держави можна і не мріяти.  Запитання  до  прем’єра:  прийде   закордонний  інвестор   в  українську  лісопереробку  (та й не тільки в лісопереробку, бо інші   галузі   економіки   мають  такі  самі  проблеми)  чи  зробить  так – «Эстонская       мебельная  компания   Skano  закрывает  свой  бизнес в Украине» )? Або краще організує виробництво на своїй території ближче до кордону і лише купить в Україні сировину (ну дасть ще «відкат» 10 Є на хвої і 50 Є на дубі)? А скільки українських підприємців і підприємств з іноземними інвестиціями, що займались заготівлею і переробкою деревини, вже закрились або призупинили свою діяльність? 

Тобто другою причиною, чому в економіку України при цьому уряді і президенті ніколи не прийдуть іноземні інвестиції, є корупція, яку вони навіть не намагалися (і не намагаються)  побороти. Існують непрямі докази того, що тепер вони «сидять» на корупційних схемах в економіці, які придумали «папєрєднікі».  А нашим антикорупційним органам у зв’язку з арештом (нарешті!) голови ДФС потрібно опрацювати версію і його причетності до «схеми» вивозу кругляка: чи «дахував» він її,  яку частку отримував і з ким ділився чи не ділився (бо чого раптом заарештували???).

Тепер щодо енергоносіїв, які становлять значну частку в собівартості пиломатеріалів (і не тільки пиломатеріалів). Наприклад, ціни, що платять споживачі в Росії – 3,8 руб. /куб або 65 $ за  1000 куб при собівартості 20 $  чи у США є приблизно однаковими. Середня вартість електроенергії в США, згідно з офіційним сайтом незалежної статистики й аналізу енергетики США, 0,13$ за кВт, a газ на біржових торгах можна купити по 50$ за тисячу кубів. Цю інформацію керівники нашої держави не оприлюднюють, натомість розповідають нам з екранів телевізорів про «ротердам +»…  А тепер пропонуємо заглянути на цю сторінку.

Дата проведення аукціонних торгів

№ лота

Назва товару

Характеристика

Продажна ціна лота, грн. з ПДВ

Біржова угода

31.08.2014 р.

1

Природний газ

Ресурс серпня 2014 року, 2331,908 тис. м3 ± 25 %, ГОСТ 5542-87

6879128,27

Аукціонне свідоцтво № 1 від 31.08.2014 р.

11.08.2014 р.

1

Природний газ

Ресурс липня 2014 року, 2285,964 тис. м3 ± 25 %, ГОСТ 5542-87

5029111,66

Аукціонне свідоцтво № 1 від 11.08.2014 р.

04.08.2014 р.

4

Природний газ

Ресурс серпня 2014 року, 4400,000 тис. м3 ± 20 %, ГОСТ 5542-87

6600000,00

Аукціонне свідоцтво № 1 від 04.08.2014 р.

01.08.2014 р.

1

Природний газ

Ресурс квітня-червня 2014 року, 8064,145 тис. м3 ± 25 %, ГОСТ 5542-87

17741086,74

Аукціонне свідоцтво № 1 від 01.08.2014 р.

31.07.2014 р.

5

Природний газ

Ресурс липня 2014 року, 3000,000 тис. м3 ± 20 %, ГОСТ 5542-87

5100000,00

Аукціонне свідоцтво № 5 від 31.07.2014 р.

31.07.2014 р.

4

Природний газ

Ресурс липня 2014 року, 4400,000 тис. м3 ± 20 %, ГОСТ 5542-87

6600000,00

Аукціонне свідоцтво № 4 від 31.07.2014 р.

31.07.2014 р.

3

Природний газ

Ресурс липня 2014 року, 1100,000 тис. м3 ± 20 %, ГОСТ 5542-87

16500000,00

Аукціонне свідоцтво № 3 від 31.07.2014 р.

31.07.2014 р.

2

Природний газ

Ресурс липня 2014 року, 1900,000 тис. м3 ± 20 %, ГОСТ 5542-87

28500000,00

Аукціонне свідоцтво № 2 від 31.07.2014 р.

І бачимо (о диво!!!), що у нас на біржових торгах теж можна купити газ за ціною 50 – 55 $ за тис. м3 (даних за 2015р. і 2016 р. не оприлюднили напевно спеціально, щоб приховати інформацію  від населення).  У США газопостачаюча компанія, яких там сотні і належать вони, між іншим, малому й середньому бізнесу, може купити газ на біржі по 50 $, заплатити 10 $ за прокачування транспортуючій компанії, і 10 $ – це її заробіток.   Скільки платить американський чи російський (тільки в Росії ці компанії –  державна власність) споживач, ми вже знаємо. А у нас і далі політичний устрій – ОЛІГАРХОСТАН (хоча президент обіцяв народу, що олігархів у нас більше не буде) і тому всі газопостачаючі компанії належать декільком людям, які купують на біржових торгах газ нашого видобутку в Укргазвидобування по50 – 55 $, а населенню перепродують по 260$!!!  Цій купці людей навіть вдалося добитись від уряду «дегенератів 2» такого, чого не було в жодній країні -  гарантованого одержання свого надзаробітку з бюджету (!!!) – субсидії на 40 млрд. грн.

Купка людей, яка свого часу заволоділа за допомогою шахрайських схем з приватизаційними сертифікатами населення тепло-енерго-газо-водорозподільчими компаніями, тепер ще й  одержує з того ж населення гарантовану контрибуцію за надані послуги завдяки уряду «дегенератів 2»!  Уряд звітує, що борги населення  за комунальні послуги зростають на мільярди гривень, тобто бюджет недоотримує цих коштів, а власники  - олігархи, з якими обіцяв «покінчити» президент, отримують з того ж бюджету все в повному обсязі, і з кожним роком більше, бо уряд збільшує плату за комунальні послуги! Виникає підозра , що це теж «схема», з якої керівництво держави отримує нетрудові доходи.

Від  таких цін на енергоносії потерпає не тільки МСБ, а й великий бізнес -  «Керівництво ОПЗ пояснило Гройсману, звідки мільйонні борги» "Зростання вартості природного газу призвело до подальшого збільшення збитків підприємства та дефіциту обігових коштів. За умови постачання природного газу компанією НАК "Нафтогаз України", враховуючи прогнозні ціни реалізації продукції АТ "ОПЗ" у грудні 2016 р. на умовах 100% передплати на РОВ порт Южний (аміак - 210-215 дол. США за 1 тону, карбамід - 205-215 дол. США за 1 тону), загальний збиток підприємства прогнозується, при існуючій схемі роботи одного агрегату з виробництва аміаку та двох агрегатів з виробництва карбоміду, на рівні більш ніж 100 млн. грн. в місяць". І знову бачимо, що існує світова ринкова ціна (більшої не дадуть!!!), зате наші громадяни через ціну на газ (який є й  енергосировиною і сировиною для виробництва добрив) в Україні втрачають від «роботи»  такого держпідприємства  щомісяця з бюджету 100 млн. грн.  Через це, коли уряд виставив ОПЗ на продаж, інвестора (покупця ) на нього не знайшлось і не знайдеться  ні у нас, ні тим більше на заході. От цікаво, Гройсману пояснили… а до нього дійшло?

Отже, вартість енергоносіїв знижує конкурентоздатність продукції, виробленої в Україні. А коли потенційний інвестор довідається,  скільки потрібно заплатити за ТУ (технічні умови) підведення цих енергоносіїв  до місця, де він задумав відкрити підприємство, і ще довідається, яку суму треба перерахувати на так званий  «розвиток» (насправді – прямо в кишеню власника), а краще не перерахувати, а готівкою в чемодані принести – бажання інвестувати в нього пропаде відразу. 

Початок статті. Продовження у частині ІІ.

«шатун» Кравчук О.

«шатун» Щербина В. 

P.S.  Подяка віолончелісту Ралдугіну за фінансування з Панамського офшору  написання цієї статті.


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту