23.01.2016 19:29

В Яворівському районі обмежують доступ до водойми

До партії "Наш край" звернулись мешканці села Завадів Яворівського району. Вони повідомили, що у сусідньому селі Щеплоти, яке на березі села Грушівського озера доступ до водойми обмежено огорожами котеджів. Про це йдеться в розслідуванні газети "Експрес", на яке посилається видання Zaxid.net:

Їдемо у село Щеплоти, жителi якого попросили нас написати про чиновників в погонах, які так унадилися до них на риболовлю, що врештi приватизували собі берег величезного озера.

Щеплоти лежать за 70 кілометрів від Львова. Село бідне. Хатки трапляються переважно старенькі. Асфальтованої дороги нема. Але природа тут напрочуд гарна. Біля села розкинулося Грушівське водосховище. Cюди люблять приїздити на риболовлю люди навіть із сусідніх регіонів.

Проте кілька років тому на березі водосховища “виросли” котеджні будиночки, доступ до яких дозволений лише обраним. Обрані, як кажуть місцеві, люди непрості — очільники правоохоронних органів, міліції та ДАІ.

Зустрічаємо робітників, які будують невеличкий магазин. “Кажуть, у вас десь тут посадовці з міліції люблять на рибу їздити?” — питаємо чоловіків. “Міліція? То вам треба до міліцейського містечка їхати. Поверніть направо і як побачите асфальт, то ви уже зовсім близько”, — пояснюють нам місцеві.

Міліцейське містечко. Чули про таке? А Щеплоти чули. Тут кожен, кого не спитаєш, покаже вам, де стоїть “будинок Василя Пісного” (нині начальника Департаменту боротьби з економічною злочинністю МВС). До цієї елітної території часто, кажуть, навідується і Степан Харабара (тепер уже екс-очільник ДАІ) та інші чиновнички у погонах.

Наша автівка нарешті із безконечних ям виїздить на асфальтовану дорогу. Веде ця дорога до шести невеликих будиночків котеджного типу. Кожен з них має півтора поверхи, деякі оздоблені деревом. До слова, невеликі вони як для правоохоронців, а як на пересічного українця — цілком пристойна площа для проживання з родиною.

У дворі кожного будиночка — акуратний газон, кована карусель та лазня, щоб попаритися після риболовлі. Від кожного двору — місточок до озера. Поряд — власна маленька станцiя з електрогенератором. Усе обгороджене парканом. Прохід до берега простим смертним закрили. Навколо традиційно уже бачимо відеокамери та навіть... колючий дріт. Від кого? А навколо — жодної тобі сторонньої будови.

У міліцейському містечку є охорона. Тут також постійно працюють покоївки. Хоча господарі, як ми з’ясували, бувають вкрай рідко. Охоронець одного із будиночків розповідає: “То все приватна територія. Господарі бувають рідко. Ось у цьому крайньому будинку відпочиває Щур. В іншому — Пісний”. Коли можна застати господарів, не кажуть.

Більше дізнаємося від селян. “То панство хіба влітку приїздить. Риби половлять. Попаряться. А так нечасто бувають. Приїздять переважно компаніями”, — кажуть у селі.

Чи може чесний працівник міліції, який живе тiльки на зарплату, будувати собі такі хороми для риболовлі й утримувати покоївок та охорону, читач зробить висновок сам. А нас зацікавило інше: чому цих будинків немає у деклараціях міліцейських посадовців? З цим питанням ми їдемо у Завадівську сільську раду, до якої належить і село Щеплоти.

Та сільський голова Завадова Юрій Лойко, (теж колишній працівник ДАІ) розбиває на друзки усі наші припущення.

“Ні-і-і-і! Ви що? Та там немає нікого з тих прізвищ, які ви називаєте, — каже Юрій Лойко. — Немає. Ні Пісного я там не бачив, ні Щура! Ні! То звичайні люди, які написали заяви, сесія проголосувала — і ми виділили їм землю. Це люди не з Щеплотiв. У тому місті з наших місцевих людей ніхто не хотів брати земельні ділянки. Бо там шалені треба гроші, щоб щось зробити”.

Юрій Іванович переконує, що люди, які побудували будиночки в кварталі “Біля озера” (так його називають офіційно), торгують технікою. Вони дають гроші на церкву, допомагають йому сміття біля озера збирати. Де б то Василь Пісний (наприклад) мав на це час?

“А наші місцеві люди дуже задоволені з будівництва того містечка. Бо ще й роботу мають. Там у кожному будинку прибиральниця і охоронець”, — каже Юрій Лойко. Як доказ цього, показує нам, кому виділяли землю на мальовничому березі Грушівського водосховища.

Проте... беремо у сільського голови список людей, яким сільрада Завадова виділила земельку на березі озера. За дивним збігом обставин, усі шестеро отримувачів мешкають у Львові або біля Львова. І ми йдемо до них у гості, щоб спитати, чому на їхнiй землі людям ввижаються такі зайняті нині особи, як очільники міліції, ДАІ чи департаменту боротьби з економічними злочинами?

І тут нас чекає низка дивних збігів, що можна було б назвати “куди не прийди, усюди міліція”.

Одним у списку тих, кому 06.08.2008 року сільрада Завадова своїм рішенням №614 виділила 10 соток землі в так званому кварталі “Біля озера”, є Богдан Гурський, колишній... підполковник ДАІ.

Звісно, дача на березі водосховища — лише мізерна часточка майна, яке пов’язують із Василем Пісним. Але розповісти про нього він чомусь не поспішає. Мабуть, поки що ретельно обмірковує, як буде пояснювати, що все це він придбав на зарплату 50 тисяч гривень, які зазначив як свій офіційний дохід у декларації 2011 року.


Торік в схожій ситуації що виникла на озері Задорожньому активістам вдалось частково звільнити берег від незаконних огорож. Такий прецедент дає підставу вірити у позитивне вирішення проблеми на Яворівщині.

Фото: google.com.ua/maps

© 2009 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту