Неділя, 22 жовтня

Спорт

24.01.2014 07:15

«Карпати»: балканський варіант розвитку

версія для друку

Сучасні фінансові умови розділили футбольні клуби на кілька категорій. До першої належать клуби, власники яких готові витрачати на розвиток свого дітища від 50-ти мільйонів доларів щороку. Це багаті клуби із Західної Європи, кілька російських, українських та турецьких команд. Як не дивно, але клубів так званого «середнього класу» не так вже й багато. Їхні власники не готові вкладати настільки великі кошти у розвиток інфраструктури, купівлю дорогих гравців тощо. Відповідно, до другої категорії належать середняки, ні в тих ні в сих: ще не багаті, але вже не бідні. Ясно, що третя категорія належить бідним клубам, кожен день яких може стати останнім. Клуби зникають не лише в Україні, зараз ця тенденція потрохи затягує і Європу. 

З багатими і бідними, в принципі, все зрозуміло. Середняки ж намагаються триматися на плаву, і багатьом командам це вдається. Взяти хоча б клуби з Балканського півострова. Власник кожного з них вкладає серйозні гроші в розвиток академій та шкіл, подекуди ці кошти навіть більші, аніж витрачають для потреб першої команди. Звичайно, альтруїзму тут мало. Справа в тому, що на генетично талановитих балканських футболістів є попит на європейському ринку. Відповідно, щоб заробити грошенят, треба продати якісний товар. А щоб товар був якісним, його треба як слід підготувати. 

За таким принципом насправді живуть дуже багато клубів, але не кожен може втілити його в життя. Наприклад, один з грандів європейського футболу «Порту» діє за схожою манерою, але головним чином шукає талановиту молодь в Бразилії. А хто ж цього не робить, спитаєте ви. Власне, у «Порту» це вдається найкраще. Португальці привозять молодого гравця в Європу, обкатують його сезон-другий і продають за 30 мільйонів. Дуже непогана інвестиція.

До чого, власне, ведеться? Нещодавно, вибираючись з чергової фінансової скрути, львівські «Карпати» обрали схожий до балканського варіант розвитку клубу: розвивати власну школу та Академію, але в той же час не так бути ринком збуту, як отримати патріотичну команду, сформовану з місцевих вихованців. Звичайно, при нагоді продавати у сильніші клуби тих, хто переросте рівень «Карпат». І справді, потрохи клуб позбувся великої кількості легіонерів, навіть попри те, що вони були улюбленцями публіки, звільнивши таким способом місце для власної молоді. Також суттєво скорочено зарплатну відомість: як відомо, гравці «зелено-білих» можуть отримувати не більше 10 тисяч доларів в місяць (плюс преміальні за вдалі матчі). Звісно, уболівальників спершу турбували такі справи, адже у сучасному футболі гроші є визначальним явищем, але згодом, як виявилося, ситуація стала не такою вже й критичною. 

Головному тренеру «Карпат» Олександру Севідову знадобилося не так вже й багато часу, аби кардинально змінити ставлення до себе та своєї команди. Саме йому вдалося розкрити потенціал тих молодих гравців, на яких вже «поставили хрест» його попередники, або тих, чий час може і не прийшов би. Скажімо, Володимир Костевич дебютував за «Карпати» кілька років тому, коли команду очолював Павло Кучеров (більшість аналітиків та уболівальників називають період його тренерства серйозною помилкою). Білорус з голландським паспортом випустив зовсім молодого Костевича зі стартових хвилин на матч-відкриття оновленого одеського стадіону. Не дивно, що хлопчина геть розгубився, але ж Кучерову вдалося його «добити», замінивши на 42-й хвилині. Третьою помилкою екс-тренера «Карпат» стало те, що більше до основи Костевича не підпускали. Два роки молодий гравець борсався в дублі, аж поки його не помітив Севідов. Більше того, він знайшов для хлопця стабільну позицію лівого захисника. Костевич віддячив самовідданою і надійною грою, а також фантастичним голом у ворота «Ворскли». Уболівальники ж знайшли нового героя і вже готові вручити йому «Зірку Карпат» – нагороду найкращому гравцю року, байдуже, що Костевич відіграв лише влітку та восени.

Ще одне відкриття Севідова – це Вадим Страшкевич. Швидкий і креативний центральний хавбек вчасно вийшов на поле у Луцьку, в матчі проти «Волині». По правді, «Карпати» в тій грі «горіли» на усіх фронтах і логічно мали б програти. Але за кілька хвилин до фінального свистка Страшкевич подав зі штрафного, а Гладкий виграв у повітрі і зрівняв рахунок. У наступних матчах молодий хавбек виходив вже у стартовому складі. Поєдинок проти «Шахтаря» став для нього знаковим – хлопець заробив пенальті і дозволив своїй команді вийти вперед. Однак після цього Вадим почав все рідше потрапляти до основи. Олександр Севідов пояснив своє рішення, мовляв, хлопець трохи наївся і щоб він не спіймав «зірочку», доводиться його трішки стримувати. Цікаво, що своїм наступним шансом Страшкевич не скористався. У кубковому матчі проти «Металіста» він примудрився на рівному місці за кілька хвилин заробити жовту і червону картки. Найприкріше, що вилучили його за образу арбітра. Але у Вадима ще буде шанс себе проявити. У нього є те, що зараз треба «Карпатам»: український паспорт, клубне виховання, талант і бажання грати. 

Найбільшою несподіванкою Олександра Севідова став Роман Підківка – 17-річний воротар з юніорської команди. Поява у стартовому складі першого матчу нового чемпіонату стала сюрпризом і для нього самого. Маючи в розпорядженні кількох досвідченіших виконавців, тренер зробив ставку на вихованця клубної школи, який навіть не зіграв жодної хвилини за дубль. Не те, щоб Підківка одразу перетворився на людину-павука і витягував з «дев’яток» мертві м’ячі. Ні, спочатку йому довелося пропустити кілька необов’язкових голів (так звані «свої» голи), але за це «на банку» його не посадили. Довіра тренера додала хлопцю впевненості і невдовзі він вже по-справжньому, по-дорослому виручав свою команду. Чи то жартома, чи то всерйоз, але партнери по команді почали називати воротаря не інакше як Роман Юрійович. Напевно, Підківка дограв би минулий футбольний рік до кінця, якби не прикра травма, що дозволила розкритися його конкуренту.

Олександр Ільющенков перейшов до «Карпат» кілька років тому з тернопільської «Ниви». Брали хлопця на перспективу, але витіснити з основи Тлумака, Руденка, Богатінова чи Мисака він не зміг – шансу не давали. І от шанс таки з’явився після травми Підківки. Пригадується, як Ільющенков вибачався перед партнерами та уболівальниками за два пропущені голи від донецького «Шахтаря». Це при тому, що в обох випадках удари донецьких бразильців були неймовірно сильними та точними, сам Сашко демонстрував дива на воротах, а «Карпати» виграли. Усе ж над дальніми ударами воротарю таки слід попрацювати – надто кволо виглядають карпатівці, коли суперник вдається до таких маневрів. Так було не лише у матчі проти «Шахтаря», але й під час багатьох інших поєдинків. 

У той же час Олександр Севідов відсіяв від команди групу молодих гравців, яким попередні тренери довіряли. Першим серед «непотрібних» досить несподівано став Ігор Озарків. Вихованець клубної школи, переможець молодіжного чемпіонату України, гравець молодіжної збірної, за плечима якого було понад 30 матчів у Прем’єр-лізі і гол у ворота «Металіста». Варто сказати, що Озарків є універсальним гравцем, який може зіграти і в центрі поля, і на фланзі оборони. За часів Кучерова та Костова Озарків був основним виконавцем, а от Севідов у першій команді його не бачив. Не залишалося нічого іншого, як шукати інший варіант розвитку своєї кар’єри: наступний рік львів’янин проведе у першоліговій «Олександрії». «Карпати» ж за своїм вихованцем слідкуватимуть, а сам Севідов пообіцяв забрати гравця назад, якщо він допоможе новій команді підвищитися у класі.

Вже зараз «Карпати» готуються до нового сезону в Туреччині. І знову з командою достатньо молодих виконавців, які рано чи пізно отримають свій шанс у складі «Карпат». На підході до першої команди нападник Тарас Завійський, захисник Андрій Маркович і хавбек Амбросій Чачуа. Швидше за все, уперше за багато років, «Карпати» не переглядатимуть на зборах жодного легіонера. Схоже, «ставка на своїх» – гасло, що так часто можна почути з вуст футбольних популістів, – у «Карпатах» таки спрацює. І може, через кілька років «зелено-білі» стануть такими ж відомими, як і «Атлетик» з Більбао – командою, де гратимуть лише свої вихованці. 

Левко Чорний



Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту