Четвер, 14 грудня

Спорт

28.03.2014 07:47

Прокляття карпатського міжсезоння

версія для друку

Спершу пошепки, а потім вже на повен голос «Карпати» іронічно називають чемпіонами міжсезоння. Мовляв, у товариських матчах «леви» виграють, забивають красиві голи, взагалі, феєрять на полі, а коли справа доходить до офіційних матчів, здуваються наче повітряна кулька. Якщо проаналізувати результати останніх років, то ситуація виходить геть заплутаною. Логічно пояснити в чому тут справа не можуть ані тренери, ані футболісти.  

Окрім самого плачевного результату, вражають ще й різні навколо футбольні парадоксальні фактори… Спробуємо розібратися, в чому причина стартових невдач «Карпат» у весняній частині Прем’єр-ліги. 

Щастить сильнішим?

Як відомо, на зимових зборах, а також у березневих товариських матчах на львівській землі «Карпати» виграли 12 поєдинків з 14-ти. Прицьому підопічні Олександра Севідова забили 38 голів – абсолютно найкращий показник з-поміж усіх вищолігових команд. У той же час, два перших суперники «Карпат» в чемпіонаті – «Волинь» та «Говерла» – у своїх спарингах грали переважно внічию. Але спільним у них є фінансова сторона. До матчу проти львів’ян «хрестоносці» та «ведмеді» не отримували грошей протягом кількох місяців. У «Говерлі» взагалі ситуація була критичною – працівникам, за їхніми словами, заборгували за сім з половиною місяців, а гравцям – за чотири з половиною. Попри заяви клубних керівників про те, що з боргами почали розбиратися, з’явилися два інтерв’ю з легіонерами «Говерли». Гармоні Іканде та Дем’єн Ле Таллек звинувачували босів у брехні та байдужості. У лучан ситуація була не набагато кращою – їм не платили три місяці. І в такій ситуації, здавалося, що волиняни та закарпатці вийдуть на матчі без натхнення та бажання. Чого про «Карпати» не скажеш – у них із зарплатами було все в порядку.

Взагалі, у першому матчі «Карпатам» прогнозували легку перемогу з великим рахунком. Підстави для цього були – львів’яни перебували у відверто кращій фізичній, психологічній та фінансовій формі. «Волинь» не забивала на львівському стадіоні 10 років, стільки ж не перемагала «Карпати». Окрім цього, Віталій Кварцяний – головний двигун команди, її мотиватор – переніс операцію на серці і до Львова не поїхав. Власне, вже в першому таймі «Карпати» мали забивати гостям три-чотири голи і спокійно дограти матч. Однак у футбол втрутилися вищі сили, які наділили воротаря Кичака надприродними властивостями – тягнув усе, що летіло в його бік. У таких випадках нерідко трапляється футбольна аксіома «не забиваєш ти, забивають тобі». Одна невиразна контратака волинян – і «хрестоносці» вже передають вітання своєму тренеру, а після гри заявляють, що щастить сильнішим.

Не шукайте логіки в футболі

У свою чергу, гравці «Карпат» намагалися пояснити нелогічну поразку відвертим нефартом. Насправді, знайти іншу причину просто нереально. «Зелено-білі» переважали свого опонента в усіх складових. Що вже говорити, якщо господарі навіть виграли більшість повітряних єдиноборств. Справа в тому, що Віталій Кварцяний є прихильником силового та атлетичного футболу, тому шукає гравців високих та потужних. За деякими статистичними показниками, «Волинь» вважається найвищою командою Європи. Після гри жартували, що Кичаку слід поставити пам’ятник в центрі Луцька, а от «Карпатам» було не до сміху. Треба було готуватися до другого західного дербі в Ужгороді. Дербі мало не лише турнірне значення, але й особисте. Олександр Севідов став тренером «Карпат» після того, як залишив саме «Говерлу», причому не обійшлося без скандалу. Віце-президент закарпатців Олександр Шуфрич (син регіонала Нестора Шуфрича) не розрахувався із нинішнім тренером «левів».

Тепер справу розглядають футбольні інстанції, але, судячи із загальних настроїв, молодий менеджер потрапив у халепу. За словами Гармоні Іканде, а також наближених до клубу людей, у «Говерлі» зарплату видають вибірково. Попри це, а також величезну кількість фанатів «Карпат», які приїхали до Ужгорода підтримати свою команду, «зелено-білі» знову програли. І знову ж таки мають право звертатися до вищих сил, адже львів’яни мали кращі шанси та й моментів не бракувало. «Карпати» не розривали свого суперника, як «Волинь», гру можна було назвати більш-менш рівною, але після матчу довелося знову виправдовуватися перед фанатами і пояснювати їм причини чергового безгольового матчу. 

Чорні коти львівських «Карпат»

Можливо, причини таких показників слід шукати не в Україні, а в Туреччині, де «Карпати» проводили зимові збори. Взагалі усі тренери та й гравці переконують, що під час міжсезоння результат не має анінайменшого значення. Важливо, насамперед, максимально зігратися, відновити втрачені за час відпустки кондиції, звикнути до новачків тощо. Різні тренери по-різному підводять команду до нового сезону. Хтось виснажує гравців трьома тренуваннями вдень, хтось ганяє футболістів по пляжу, а хтось робить акцент на спарингах. Олександр Севідов вибрав саме останній варіант – команда грала майже через день. Самі гравці з радістю сприйняли таке рішення тренера, адже, за їхніми словами, найкраще тренування – це матч. Таким чином «Карпати» провели 11 товариських поєдинків, лише два з них зіграли внічию. Усі інші виграли. І тут може критися перша причина невдалого старту. Інколи здавалося, що карпатівці результат спарингу ставлять вище за глобальніше завдання. Воно ніби й не погано, але в футболі існує повір’я: виграватимеш на зборах, програватимеш в чемпіонаті. Сам Олександр Севідов, розмірковуючи над цією тезою, сказав: «Жоден тренер свідомо не піде на те, щоб його команда програла навіть в товариському матчі». Із ним важко не погодитися, але, судячи з усього, «Карпати» наступили на ті самі граблі. 

Хто винен і що робити?

…Кілька років тому, коли команду тренував Павло Кучеров, «Карпати» вирушили на літні збори до Польщі. Із п’яти спарингів вдалося виграти всі. Таким показником тоді, як і тепер, не могла похвалитися жодна інша команда. Але коли почався чемпіонат, «зелено-білі» почали відверто сипатися. Спершу вистраждана нічия з «Волинню», потім ганебна домашня поразка від «Іллічівця» 1:5, потім чергова поразка від «Ворскли» 3:1… Усе закінчилося відставкою Кучерова. 

Можна повернутися ще на кілька років і згадати зимові збори «Карпат» в Іспанії, тоді команду тренував Олег Кононов. «Зелено-білі» вирішили взяти участь в турнірі Copa del Sol, що відбувався в двох містах – Ельче та Ла Манзі. Пройшовши непростих скандинавів, карпатівці вийшли у фінал, де змогли мінімально перемогти донецький «Шахтар». Цей успіх супроводжувався масовими гуляннями у Львові, команду зустрічали в аеропорту наче переможців серйозного офіційного змагання. Вже потім фахівці зійшлися на думці, що «Карпати» більше думали про перемогу в цьому турнірі, аніж про підготовку до весняної частини чемпіонату. Щоправда, миттєвого негативного результату в тому сезоні не було, навпаки, «леви» знову зайняли п’яте місце і вийшли до Ліги Європи. А от там уже почалися клопоти. На початку нового чемпіонату виявилося, що команда не готова фізично і втратила свої кондиції. Винним зробили саме Copa del Sol…

Без права на помилку 

Попри райдужні перспективи та очікування зараз «Карпати» опинилися в доволі скрутному становищі. Виліт з Прем’єр-ліги команді не загрожує, але уболівальників неабияк роздратували поразки у двох дербі. А якщо в суботу «леви» не зможуть перемогти «Севастополь» (це за умови, якщо ця команда наважиться приїхати до Львова – усяке може бути), то під Севідовим може захитатися лавка. Хоча, яка провина тренера в тому, що його підопічні не можуть реалізувати майже ідеальні нагоди, – оце питання. Фізично гравці виглядають непогано: взаємодія, комбінації, розуміння – все є. Залишається лише домовитися з вищими силами…

Словом, матч проти кримчан, які перебувають в незрозумілому стані через анексію півострова Росією, може стати багато в чому вирішальним. У випадку невдачі вже ніхто і не згадає, що на зборах «Карпати» забили у ворота суперників 38 голів і не програли жодного матчу. Зрештою, той нефарт, що переслідував львівську команду протягом двох матчів, також мав би десь закінчитися. Бо поки над «левами» висить прокляття міжсезоння, яке так і не вдалося зняти. 

Левко ЧОРНИЙ


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту