П'ятниця, 23 червня

Спорт

23.05.2014 10:25

Quo vadis?

версія для друку

З ким і без кого залишається наш футбол

Український футбол опинився на роздоріжжі і, швидше за все, на нього чекають великі зміни. Зважаючи на процеси, що відбувалися і продовжують відбуватися в державі, чемпіонат, який ще восени називали найцікавішим за всю історію, ледь дожив до фінішу, після чого усі полегшено зітхнули. Хоча й тут-таки не обійшлося без небачених досі подій. «Дніпро» вперше виграв бронзові медалі і дебютує у Лізі Чемпіонів, а «Динамо» уперше залишилося без медалей, але зуміло-таки вибороти в «Шахтаря» національний Кубок.

Що ж чекає на нас далі? Хто з Україною попрощається? Скільки команд візьме участь в новому чемпіонаті? У якому форматі він проходитиме? Спробуємо пошукати відповіді на ці питання.

«Покерфейс» по-кримськи

Закінчувати чемпіонат довелося без «Арсеналу», який припинив своє існування. Схожа доля може чекати і на сімферопольську «Таврію», яка, схоже, попрощалася не лише із українською Прем’єр-лігою, але й з усім українським футболом. Клуб залишився без головного інвестора, без головного тренера, без легіонерів і майже без гравців із досвідом. Чи потрібна така команда навіть першій російській лізі? Сумнівно…

Але генеральний директор «Таврії» Олександр Бойцан хвацько продемонстрував «покерфейс» і переконує усіх, що дивиться вперед з оптимізмом. Усе це скидається на слабо продуману аферу. Грубо кажучи, у кримчан, які так біжать в російський чемпіонат, що аж штани злітають, є два місяці на вирішення усіх формальностей одразу з чотирма сторонами: Федерація футболу України, Російський футбольний союз, ФІФА та УЄФА. Наразі, лише росіяни зголосилися пригорнути під своє крило «Таврію». Зважаючи на те, що на носі чемпіонат світу в Бразилії, ФІФА та УЄФА більше нічим не мають займатися, лишень переводити кримчан з одного чемпіонату в інший. Взагалі, така практика в Європі не вітається, і Олександр Бойцан прекрасно це знає.

Більше того, навіть якщо і вдасться залагодити усі формальності, без миттєвого і потужного капіталовкладення «Таврія» не зможе пройти російського ліцензування. Інфраструктура клубу далека від ідеалу, а головна проблема полягає у тому, що в Росії також існує ліміт на легіонерів. Станом на зараз у складі «Таврії» немає жодного гравця із російським паспортом. Де за два місяці знайти півсотні російських гравців? І хто захоче піти в «Таврію», з якої повтікали усі легіонери, яким вже кілька місяців не платили ані цента?  

Найочевидніше, що «Таврія» невдовзі просто припинить своє існування, а стане це логічним наслідком наступних подій. ФФУ не передасть необхідні документи, відповідно, змінити чемпіонат сімферопольці не зможуть. Опинившись в підвішеній ситуації, без спонсорів і команди, «Таврія» просто самоліквідується, і усі про неї дуже скоро забудуть. А Бойцан звинуватить в усьому ФФУ, яка, мовляв, убила футбол в Криму…

Напевно, не дочекаються уболівальники у новому сезоні і «Севастополя». Тамтешнє керівництво відповідальніше ставиться до команди, з якої поки ніхто не втік. Знову ж таки, доведеться щось міркувати зі зміною паспортів, але гравці «Севастополя» не так давно дали зрозуміти, що на такий крок зважитися вони не готові. Перевага севастопольців у тому, що вони мають фінансовий тил і сформовану команду, яка могла б боротися за високі місця у першій лізі. Грати на вищому рівні не дозволять ані спортивні успіхи команди, ані її бюджет. Знову ж таки, у «Севастополя» немає власної бази, відповідно, можуть бути клопоти з ліцензуванням.

У будь-якому випадку, виходить так, що обидві кримські команди в чемпіонаті України більше не гратимуть. Питання в тому, чи гратимуть вони деінде? Були чутки про можливий переїзд «Севастополя» в одне з українських міст, але чутками вони й залишилися. А так, зважаючи на відверті проросійські заяви керівників обох клубів, голосити за ними точно ніхто не буде.

Подивімося правді в очі і чесно скажімо, що в ФК «Севастополь» нічого українського зроду-віку не було: на трибуни ще раніше ходили з російськими прапорами. У клубу навіть гімну свого немає, замість нього на стадіоні вмикають гімн міста Севастополя, написаного в 1954 році з фразами типу «Гордость русских моряков!», «Здесь на танки шли с гранатой, шли на смерть твои сыны». Який стосунок це має до футболу сказати важко, але людям підходить – ну нехай далі зі своєю війною живуть. Як-то кажуть зрозумілою їм мовою: скатертью дорога!

На кого поставлять «однокласники»


Отже, «Арсенал» зник, «Севастополь» і «Таврія» самоусунулися. За таких розкладів у Прем’єр-лізі залишається 13 команд. Невдовзі організацію поповнить новий член – донецький «Олімпік» (таким чином Донеччину представлятимуть одразу чотири клуби). Але згідно з регламентом змагань, до Прем’єр-ліги з першої ліги виходить дві команди. За другу позицію наразі ведеться боротьба між «Олександрією» та алчевською «Сталлю». Торік обидві команди відмовилися переходити на вищий рівень через відчутність стабільного фінансування, як буде цього року – невідомо. Але якщо одна з команд таки зважиться на підвищення у класі, то у Прем’єр-лізі буде вже 15 команд, тобто непарна кількість. Відповідно, проводити чемпіонат буде складно.

Хоча, не виключено, що з розіграшу чемпіонату пришвидчено зніметься і хтось з теперішніх учасників. Дуже непроста ситуація в запорізького «Металурга», луцької «Волині» та ужгородської «Говерли». У двох останніх – систематичні проблеми з фінансуванням тягнуться іще з минулого року. Знову ж таки під питанням харківський «Металіст». Попри те, що команда завоювала бронзові медалі, в її світле майбутнє не дуже віриться. Нещодавно були арештовані рахунки власника клуба Курченка, який досі ховається від українського правосуддя, але встигає повідомляти про свої плани щодо команди. Важко буде і одеському «Чорноморцю», який на початку футбольного року втратив велику кількість провідних виконавців.
Не буде легко і в львівських «Карпат». Найочевидніше, усі лідери змінять клуби, доведеться розраховувати на місцеву молодь. З одного боку, це справа благородна, з іншого – робиться не від хорошого життя. Отже, фінансова ситуація теж критична.
Як видно, ситуація геть непевна і незрозуміла. Як не дивно, але ФФУ побігла поперед паровоза і вже приготувалася до різних подій. «Все буде залежати від політичної та економічної ситуацій в країні. Але яким би не був результат, є три варіанти: чемпіонат з 12, 14 і 16 командами. Календарі готові за всіма варіантами», – сказав віце-президент ФФУ Анатолій Попов.

Логічно, що 16 та 14 команд гратимуть у два кола. Якщо команд буде 12 (у такому випадку доведеться когось «викинути» з Прем’єр-ліги. Певні клубні групування, так звані «однокласники», можуть виступати саме за такий формат, що унеможливить вступу до еліти того ж таки «Олімпіка», якого вже пов’язують братськими вузами із Рінатом Ахметовим та його «Шахтарем». Сателітів і негласних постачальників очок у нашого чемпіона і так вистачає), то кіл, відповідно, три. За таким варіантом спершу гратимуть усі команди в два кола, після чого поділяться на «шістки» й визначатимуть учасників єврокубків та борців за виживання. Така система практично унеможливить прохідні матчі, і чемпіонат зможе стати більш насиченим на яскраві події. Окрім цього, вже можна приблизно передбачити команди, що потраплять до елітного секстету. І там, швидше за все, не буде вже згаданих сателітів «Шахтаря». Це великий плюс для того ж «Дніпра», який вже неодноразово доводить, що, навіть володіючи потужними матеріальними та впливовими ресурсами, у підкилимні ігри команда не грає.

Щоправда, тут і мінуси є. Україна до такого формату абсолютно не звикла, окрім цього слабша «шістка» буде обділена як фінансово, так і інформативно – основна увага крутитиметься навколо лідерів. Але що зробиш? Такою є футбольна ціна.  
Зараз в українському футболі час відпочинку. Практично усі команди до середини червня битимуть байдики, а вже там розпочнуться чергові збори. Тепер в генеральних директорів є нагода підбити підсумки, підлатати дірки в бюджетах, поміркувати про плани на майбутнє. Вже 23 липня стартує новий сезон, 24-й за ліком чемпіонат України. Стартує номінально, на паперах. Але чи в цей день і справді відбудеться матч за Суперкубок, а за ним і перший тур Прем’єр-ліги наразі не може стверджувати абсолютно ніхто.

Левко ЧОРНИЙ

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту