П'ятниця, 23 червня

Суспільство

23.05.2014 10:31

Кримські татари шукають мирного життя у Львові

версія для друку

Сім’я кримських татар Айваза та Аліє переїхали до Львова відразу після псевдореферендуму у Криму. У них п’ятеро дітей, проте, залишивши в Криму дім, рідних та друзів, вони переїхали на материкову частину країни і повертатися до рідного Криму не планують, допоки той буде частиною Росії.

В Україні 10 тисяч внутрішніх біженців


Тим часом за даними  ООН, кількість внутрішніх біженців в Україні перевищила 10 тисяч осіб. Така міграція  розпочалась з кримських татар перед березневим референдумом у Криму. А у зв’язку з подіями на Cході кількість тих, які не бажають жити в тій частині країни, в якій фактично йде війна, стабільно зростає. Відтак, переселенцями стають не лише кримчани, але й етнічні українці і навіть росіяни.
Причинами переїзду біженці в першу чергу називають прямі погрози та страх переслідувань через етнічну й релігійну належність. За статистикою, 45% сімей переїжджають в Центральну Україну, 26% – у Західну.

Айваз Абдурахманов з сім’єю є тими першими біженцями, які покинули Крим після референдуму. Вони переїхали із Нижньогірського району Криму. Айваз каже, хоч сам не боягуз, проте наражати на небезпеку вагітну дружину та п’ятьох дітей не хотів.  Адже на рідній землі проживати стало вкрай небезпечно. Тому покинули усе нажите роками, дім, машину і фактично ні з чим втекли до Львова.

Краще в поганих умовах у безпеці, аніж в добрих у небезпеці

Спочатку сім’я поселилась у санаторії у Великому Любіні, згодом одна львівська родина запропонувала біженцям оплатити перший місяць в орендованій квартирі. Проте львівські рієлтори, побачивши, що люди не орієнтуються на місцевості і не знають цін, обдурили Айваза.

Житло, яке їм запропонували ріелтори, в жахливому стані. Проте сім’ю переконали, що з дітьми їм буде нереально знайти собі помешкання. «Хрущовка», в якій зараз проживають кримські татари, не витримує жодних санітарних вимог і фактично не придатна для проживання. Там холодно і сиро, старі вікна, облуплені стіни і підлога, а на стелі обвалюється штукатурка. Замість меблів три «аварійні» канапи і старенький сервант. Проте довелось заплатити за такі «апартаменти» 1800 грн за місяць. Вже на місці сусіди розповіли, що це житло нещодавно здавали за 1500 грн, і то ніхто не поспішав вселятись у такі умови.

Тим часом у Криму

Тим часом у Криму в Аліє залишилась мама, яка не захотіла покидати дім без нагляду. Хоч як жити далі не знає. Ціни в Криму зросли удвічі. Відтак  пенсії вистачає на тиждень-два. У телефонній розмові мама Аліє розповіла, що кілограм м’яса в Нижньогірську зараз коштує 100–110 грн, кілограм бананів 40–50, помідорів – 40 гривень. Відтак навіть ті, хто вірили у краще життя Криму з Росією, почали сумніватись. 

Міністр соціальної політики Людмила Денисова спростувала міф про величезні пенсії в Криму після перерахунку. На практиці виявилось, що після перерахунку за російським законодавством, пенсії у кримчан не зростуть. У Криму спочатку автоматично підняли усі виплати на 25%, сподіваючись, що потім перерахують і усе співпаде, проте виявилося – ні.

«Ось вони зараз і думають, як зберегти пенсії хоча б у розмірах попередніх українських виплат. Адже потрібно у когось забрати, щоб їм віддати», – зазначила міністр.

Люди ж від такого стану речей в шоці, адже їм обіцяли краще життя в російському Криму.  Натомість місцевий продавець розповіла, що в день іноді міняє цінники по кілька разів.

«До нас приїздять із Росії, скуповують усе вагонами, бо в нас дешевше, це при тім що ціни зросли у рази. Росіяни нам кажуть: ви ще не знаєте, що таке жити в Росії – скоро дізнаєтесь», – каже кримська продавчиня.

Курортний сезон зірвано, урожай теж під загрозою

Окрім цього, проблему постачання води ніхто не скасовував. Наразі селяни поливають поля, якщо вони не дуже великі, власними силами за рахунок приватних свердловин. Проте уже зараз води у них стає набагато менше, відтак якщо Росія не вирішить питання постачання води, це стане катастрофою для сільського господарства.

На сьогоднішній день у Криму через брак води згинув увесь урожай рису, також невтішні прогнози щодо врожаю сої та кукурудзи. Зауважимо, що в Криму щороку вирощували 85–120 тисяч тонн рису.

Ні для кого не таємниця, що більшість населення Криму заробляли собі на життя здачею житла в оренду в курортний сезон або ж вирощуванням сільськогосподарської продукції. Ті, хто заробляв на туристах, уже залишились ні з чим, адже відпочивальників у Криму немає, і очевидно, найближчим часом вони не з’являться. Нині ж кримчани побоюються, що й врожай не зможуть зібрати через нестачу води.

Кримчан змушує тікати небезпека

Проте Айваз та Аліє з дітьми тікали із Криму не через те, що не зможуть заробляти на рідних землях. Вони тікали в пошуках мирного життя. Нині мусульмани за віросповіданням (здебільшого кримські татари є мусульманами),  навіть потрапивши в складні умови і зіштовхнувшись із купою проблем у чужому місті, не хочуть повертатися до окупованого Криму, оскільки переконані, що там небезпечно.
Айваз щодня спілкується телефоном із друзями, які залишились у Криму. Він розповів, що нещодавно там жорстоко побили кримського татарина за те, що не хотів продавати свій дім. 

«Нас, мусульман, окупанти не люблять, неможливо навіть розмовляти рідною кримськотатарською мовою, адже за це можуть жорстоко побити, і такі випадки неодноразово були. Скрізь нишпорить ФСБ, неможливо вільно дихати», – розповів Айваз.

«До кримських татар, особливо мусульман, які дотримуються традицій, зараз приходять, допитують і навіть беруть відбиттки пальців. Хіба так можливо жити?», – каже татарин.

Проте Айваз переконаний, що скоро у багатьох розплющаться очі і вони побачать ,хто такий Володя (так Айваз називає президента РФ В. Путіна).
«Багато знайомих, які до останнього вірили, що все буде добре, вже бачать, «як добре з Росією», ну а ті, що ще не побачили, скоро побачать», – переконаний Айваз.

Від Львова кримські татари в захопленні

Нині сім’я кримських татар підшукує собі нове житло. Вони шукають звичайне чисте житло без дорогих ремонтів та меблів за оптимальну ціну.
«Найважче – з житлом. Адже коли власники дізнаються, що є діти, то не в захопленні. А коли дізнаються, що дітей аж п’ятеро, то чи не відразу чемно відмовляють нам. Тому ми вже говоримо, що шукаємо житло зі старим ремонтом та радянськими меблями», – ділиться досвідом Аліє.

Попри те, що переселенці зіштовхнулись і з купою паперових проблем, руки не опускають. Адже, аби отримувати соціальну допомогу на дітей, їм необхідно зібрати чимало довідок із місця проживання, тобто з Криму. І зробити це вкрай важко.
Тим не менше кримчани відзначають, що Львів надзвичайно привітне місто із чудовими людьми. А ще зізнаються, що в Криму із сусідами, яких знали усе життя, були не такі добросусідські відносини, як у Львові з тими, кого ще й добре не знають. Тому з впевненістю говорять, що люди у Львові щирі, відкриті та доброзичливі.

Галина ЄДИНАК


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту