Понеділок, 11 грудня

Суспільство

30.05.2014 10:00

Щоб жити по-новому, треба покінчити з тероризмом

версія для друку

Упродовж двох місяців східні області України, зокрема Луганська і Донецька, перетворилися в «гарячі точки», де ведуться справжні бойові дії.
Військові сутички відбуваються між терористами, які представляють самопроголошені республіки – Донецьку народну республіку (ДНР) й Луганську народну республіку (ЛНР) – і силами Антитерористичної операції (АТО): військовими Збройних Сил України, спецпідрозділами МВС, Національною Гвардією та Добровольчими батальйонами «Донбас», «Дніпро», «Азов» та «Україна».

На сьогоднішній день важко сказати, скільки ще триватимуть бойові дії, адже щодня відбуваються перманентні бої зі взаємними втратами людей і позицій. Щодня в ЗМІ з’являється інформація про загибелі українських військових і мирних жителів, яких часто, як можна побачити із відеоматеріалів, терористи розстрілюють посеред білого дня з метою пограбування.

Також за останні дні зазнали значних втрат терористи, щоправда, точних цифр ніхто назвати не може, але рахунок йде на сотні. Значна кількість серед бойовиків є чеченськими найманцями, про що вони відверто зізнаються.
Терористами керують анархія і гроші

Варто зазначити, що між бойовиками двох самопроголошених республік немає координації. Більше того, ДНР та ЛНР, які ще 24 травня об’єдналися в так звану «Новоросію», на сьогоднішній день оголосили одна одній війну.

Зокрема, після успішної операції української авіації в рамках АТО голова Луганської народної республіки Валерій Болотов жорстко розкритикував керівництво Донецької народної республіки за здачу Донецька українським військам і недостатній опір противнику та оголосив їх зрадниками й ворогами.

Про анархію в лавах терористів свідчить також заява затриманого в Харкові працівниками СБУ ватажка краматорських бойовиків Івана Лисенка на прізвисько «Псих», який намагався втекти в Росію.

Затриманий зізнався, що накази отримував зокрема від російського диверсанта Гіркіна, відомого як Стрєлок, і разом із іншими учасниками банди залякував місцеве населення, нападав на українські блокпости й військові частини на Донбасі: «Зараз в ДНР, на мою думку, панує анархія, безлад. Люди, які начебто боролися за ідею на початку, тепер, отримавши зброю, починають забирати в людей гроші».
Слід зазначити, що внаслідок активізації АТО, яка простежується після проведення президентських виборів, частина бойовиків готова співпрацювати з українськими силовиками.

Цю інформацію підтвердив начальник інформаційного відділу Антитерористичної операції підполковник Владислав Селезньов.

Зокрема, Селезньов вказав на те, що в ході АТО в Донецьку один із лідерів бойовиків Сергій Здрилюк на прізвисько «Абвер» особисто робив спроби зв’язатися з керівництвом АТО для проведення переговорів із питання особистої безпеки та відходу бойовиків.

Говорячи про можливість таких переговорів, Селезньов наголосив, що керівництво АТО чітко вказало на умови для їхнього проведення: терористи мають скласти зброю і здатися.

АТО входить в активну фазу

Наскільки дієвим є проведення антитерористичної операції, кореспондент Галицької правди поцікавився у військового експерта Володимира Гулими.
«Сьогодні важко сказати про успіхи АТО, перш за все, тому, що дуже мало офіційної інформації. Ця проблема постала ще від початку проведення АТО. Але якщо виходити з того, що повідомляють представники штабу цієї операції, то ми спостерігаємо підвищення активності наших силових структур і бачимо певні успіхи», – зазначив експерт.

На його думку, керівництву АТО варто більш систематизовано подавати інформацію для населення. Потрібно робити більш інформативні, ґрунтовні повідомлення щодо операцій, які проводяться, і, відповідно, про їхні результати. Звісно, робити це потрібно в таких межах, щоб інформація не потрапила до рук супротивників.
Чи можна було уникнути такої кількості смертей?

Україна, як виявилось, не була готова до війни з Росією. На думку Гулими, це результат і тривалого байдужого ставлення до Збройних сил, силових структур і байдужість самих командирів та начальників високого рангу до рівня бойової підготовки. Також це наслідок відсутності належного морально-психологічного стану всередині військових підрозділів. Можливо, можна було уникнути такої кількості жертв, якби наші Збройні сили формувалися за сучасними методами, а не так, як останнім часом

«Немає жодного сенсу залучати до АТО молодих і недосвідчених призовників. Зрештою, і керівництво держави, й керівництво Збройних сил про це відверто та відкрито заявляють. Більше того, є факти, коли командири й начальники намагаються не залучати призовників до виконання найбільш небезпечних бойових завдань», – говорить експерт.

Що робити з кордоном?

Кордон треба укріплювати військами, зокрема й у правовому полі, тому що внаслідок тих процесів, які були направлені на руйнування силових структур, було прийнято рішення про те, що Державна прикордонна служба виконує не функції захисту, а функції охорони кордону.

«Тобто перетворили військову організацію, як це було, наприклад, за часів СРСР, у звичайну правоохоронну структуру, яка виявилася неспроможною захистити ті величезні території, які в нас пролягають по східному кордону.

До того ж ми абсолютно не маємо обладнаного кордону, тому що де-факто це звичайне поле без будь-яких захисних сигналізацій чи споруд. Тому потрібно виконати величезний обсяг роботи, щоб обладнати кордон на належному рівні.
Потрібно також кардинально переглянути принципи комплектації підрозділів Державної прикордонної служби, адже місцеві службовці, які поділяють антиукраїнські погляди, не спроможні виконувати свої функції і часто навмисно діють всупереч інтересам держави», – зазначив Володимир Гулима.

Замість захисту диплому – в лави Національної Гвардії

Поки військові думають, як пришвидшити проведення АТО, з кожним днем по всій Україні зростає кількість добровольців, які вступають в лави Національної Гвардії.
22-річний боєць другого добровольчого батальйону Нацгвардії розповів кореспонденту «Галицької правди», що, аби вступити до лав Національної гвардії, йому довелося взяти академвідпустку в університеті: «Диплом я зможу і наступного року захистити, а зараз потрібно захищати Україну», – зазначив хлопець.
Боєць розповів, що умови перебування в таборі, що знаходиться на околицях Києва, в Нових Петрівцях, досить хороші: «Годують нас тут добре, немає на що нарікати. Дають і м’ясо, й овочі, ніхто не голодний».

Хлопець спростував також інформацію, яка часто розповсюджується в мережі Інтернет, що бійцям Нацгвардії нібито видають лише 6 куль на день: «Зброя в нас, звісно, не нова, але її є достатньо, і різної. Достатньо багато часу відводиться на вдосконалення стрільби, відпрацювання різноманітних антитерористичних операцій. День у нас дуже насичений. Вранці сніданок, потім військові навчання зі стрільби, обідаємо і після обіду до вечора знову навчання.

Багато хто тут ніколи зброї в руках не тримав, і не має ніякого бойового досвіду, але тут можна всього навчитися. Нас всіх єднає те, що ми тут добровольці, які сповідують одну ідею – захищати незалежність та цілісність України. З дня на день чекаємо, коли нас залучать до АТО на Сході України», – розповідає доброволець.
Проте, не все так гладко в бійців Національної Гвардії, як здається на перший погляд. Якщо з продовольством в держави проблем немає, то із військовим спорядженням є проблеми. Здебільшого, бійцям бракує найнеобхіднішого: бронежилетів, бойових шоломів, рацій. А кожен бронежилет, це, ймовірно, збережене життя.

Допомогти державі забезпечити бійців допомагають небайдужі громадяни. Як зазначає  координатор руху «Армія SOS» Олександр Фощан внески люди роблять від кількох гривень до сотень тисяч: «Ми самі збираємо кошти,самі купуємо хлопцям все необхідне і веземо в навчальний табір», – розповідає Олександр.

Війна у Слов’янську: свідчення очевидця

Жителям міст, які проживають у районі, де діють терористи і проходить АТО, зараз несолодко.

Як повідомив кореспонденту Галицької правди один із жителів Слов’янська, місто нагадує справжнє поле бою. На вулицях пусто, тривають постійні обстріли з мінометів терористів або, як вони себе називають, ополченців, та, відповідно, обстріли з боку українських військових: «Незрозуміло вже, хто в кого стріляє. Сьогодні вдень снаряд потрапив у школу і в дитсадок. Позавчора потрапили по гуртожитку медінституту і по хлібзаводу, кажуть, 4 людини загинуло, але невідомо, чи це студенти, чи перехожі. Хтось вийшов по хліб і вже не повернувся. Люди взагалі ходять на роботу, але, тільки чують постріли, тікають, хто куди: хто додому, хто ховається в підвалах.

Ополченці переважно в самому місті, а українські війська в передмісті. Ополченці під’їдуть, з міномету стрільнуть і втікають назад, а військові стріляють по них у відповідь, от і влучають і в школи, і в садки, і в заводи», – розповідає житель Слов’янська.

До обіду на роботі о – після з автоматом...

Місцевий мешканець Микола розповів, що продукти в магазинах є, але ціни зросли: «Продукти ще завозять, хто не боїться, той возить, і завдяки таким людям продукти є. Ціни, щоправда, відчутно зросли. Водії кажуть, що вони ризикують життям. Те саме кажуть водії маршруток, які  підняли ціни вдвічі».

На запитання, скільки ще збираються боротися так звані ополченці, яких в нас називають сепаратистами, з українською владою, Микола відповів: «Ополченці здаватися не збираються, будуть стояти до кінця, до смерті. В мене є друг, який працює на ринку, а після обіду бере автомат і йде воювати за ополченців. Більшості за це платять гроші, але є й такі, що просто зазомбовані».

Також Микола розповів, що 20% населення вже з міста виїхало: «Люди потихеньку вивозять сім’ї, але більшість населення залишилася. Не всі мають куди їхати. От в мене тут робота, хата... Як я це все залишу? Якщо залишити, то мародери все обкрадуть. Нам пропонують їхати в Росію, але ніхто дуже туди не рветься».

На вибори ніхто не ходив

«Які там вибори? Навіть і якби хтось хотів, то не було б можливості.
Мирні мешканці вже втомилися від цього всього. Можна було б, звичайно, вирішити проблему з терористами за кілька годин, але тоді буде багато жертв серед місцевого населення.
А взагалі, серед місцевих немає одностайності. Хтось підтримує ополченців, хтось – українські війська, а хтось просто хоче миру і спокою.

Проблема в тому, що є дуже багато інформації, серед якої важко розпізнати правду. Українські й російські ЗМІ показують ідентичні кадри, а коментують по-різному. Тому люди й не знають кому вірити», – наголосив Микола.

Скільки це триватиме...

Не тільки мешканцям Сходу, але й усім українцям доводиться жити в постійній напрузі. Вслід за Небесною Сотнею Майдану в Україні скоро буде Військова Сотня. Мами втрачають синів, дружини – чоловіків, а діти – татусів. Скільки ще доведеться жити в постійному страху? Адже, увімкнувши телевізор, чуємо про  чергову кількість загиблих молодих українських хлопців.

Багато українців покладають надії на новообраного Президента. Адже обрали нового Президента в першому турі, перш за все, у сподіванні, що після виборів АТО увійде в завершальну стадію, а новий головнокомандувач зупинить тероризм, який завжди був чужим для України і зараз є лише завезеним в нашу країну північно-східним агресором.

Петро ТКАЧИШИН, Галицька правда


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту