Понеділок, 11 грудня

Суспільство

02.03.2015 10:03

Як розлучитися, так і не побувавши в суді?

версія для друку

Славік та Мар’яна прожили разом 8 років. У них народилася донька, якій зараз 3 роки. Однак зберегти сім’ю не вдалося, попри сліпу любов і усі старання Славіка. Почалося усе надто незрозуміло, Славік був у відрядженні. І ось одного дня виявилося, що Мар’яна не забрала доньку із дитячого садочку. Словом, пропала. Просто зникла. У пошуки вдалися всі: рідні, друзі і навіть знайомі. І в міліцію подзвонили. Славік не знаходив собі місця… 
 Пізно ввечері Мар’яна приїхала у садочок за донькою, її направили до батьків, мовляв, вони дитину забрали. Однак на зв’язок з чоловіком так і не вийшла. Лише за декілька днів написала Славіку лист, де вимагала розлучення… Коли Славік їхав у відрядження, в квартирі залишалися важко зароблені за останні декілька років збереження – 15 000 євро. Коли повернувся додому, вдома не було ні Мар’яни з донькою, ні заощаджень… Через декілька днів спілкувався з адвокатом Мар’яни, котрий пропонував йому розлучитися з дружиною «мирно». Точніше, виплатити їй ще грошей, переписати на неї квартиру. Так як Славік важко працює, разом з дружиною планували на збережені кошти відкрити бізнес, влізли в борги для розвитку власної справи. 
І тут адвокат від лиця Мар’яни вимагає ще й половину від прибутків чоловіка, а де ті прибутки взяти не сказав – на разі одні борги…. І тут ще один удар – Славік дізнається, що у Мар’яни тепер є… Новий коханий. Саме він ініціює її розлучення з чоловіком і в такий спосіб планує збагатитися за його рахунок, одружившись з багатою Мар’яною, тимчасово звичайно ж... 
 І що далі – то гірше. Через декілька днів повідомлення із заочним рішенням Перемишлянського суду про розлучення. Заочним? Перемишлянського суду? Але ж вони проживали у Львові! А де ж повідомлення чи хоча б попередження про те, що суд буде відбуватися? І ще, на суді Славіка не було, як і не було Мар’яни – виявилося, що для суду було достатньо лише заяви, написаної та підписаної від лиця Мар’яни невідомо ким. І що вражаюче, суддя Перемишлянського районного суду Львівської області і водночас його голова, в порушення усіх вимог закону відкрив провадження та ухвалив рішення у справі, яка взагалі була не підсудна цьому суду. «Містично» і «загадково» розглянув справу в одне судове засідання, що суперечить вимогам закону, адже всім відомо як «миттєво» суди загальної юрисдикції, особливо районні суди, розглядають справи, тим більше напередодні новорічних свят. Невже у суддів на кінець року раптом роботи поменшало? Очевидно саме «завдяки» адвокату Мар’яни, суддя Перемишлянського районного суду Львівської області, котрому раніше вже було оголошено догану за подібні дисциплінарні проступки, зумів так швидко і «без проблем» вирішити справу та розірвати шлюб. Без виклику відповідача в суд, повіривши навіть не словам позивачки, а написаній від її імені заяві? І з текстом позовної заяви для Мар’яни теж постаралися, вигадуючи та перекручуючи, намагалися дискредитувати Славіка… Звичайно, для клієнта, що можливо стане багатим, жадібний та хижий адвокат порушить будь-які норми законів, загальнолюдські принципи, правила адвокатської етики та присягу адвоката… Але це, можливо, питання для роздумів і розгляду відповідних органів. І якби лише на цьому все зупинилося… Чого ж прагнуть люди, життя яких вже отримало серйозну тріщину? Чому Мар’яна хоче ще більшого болю для Славіка? Чому така жорстокість? Чи справді цього хоче саме Мар’яна? Навряд чи… Хтось, хто за її спиною – той, хто хоче привласнити усе собі, той, хто закрутив бідній дівчинці голову і не залишає її у спокої, є винуватцем розриву сім’ї. А це ж так просто… Головне, знайти вдалий момент і вдалі слова, адже для жінок емоційна сфера надзвичайно важлива… Доки Славіка не було вдома, Мар’яну утішав хтось інший… Спершу з добрими намірами, напевне, а тепер – з метою збагатитися. 
Те, що суддя все ж скасував своє «заочне» рішення і шлюб не є розірваним, вже незабаром підштовхне Мар’яну глянути на все з іншої сторони і, можливо, пожалкувати про свої дії. Душевний біль Славіка з часом зменшиться, але слова на папері не зітреш навіть часом. В цьому житті важливо залишатися людиною, гідною і чесною з собою та оточуючими… Не вартує характеризувати жахливими описами людину, яка раніше була тобі найближчою і найкращою. 

Не любиш – постарайся принести якнайменше болю людині, яку раніше цінував. Образи глибоко поселяються в серці і руйнують з середини. І саме це – найбільший біль, якого можна завдати людині…

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту