Неділя, 22 жовтня

Суспільство

03.04.2015 13:00

Покликаний служити Богові та Україні

версія для друку

Отець Андрій Сіданич з Храму Святих Верховних Апостолів Петра і Павла зі Львова,  ще з малечку  знав, що стане священиком. Згодом у важкий для нашої держави час, вирішує посвятити своє життя військовому капеланству. Розумів, для військових, що захищають Україну від агресорів на сході важлива присутність відіграє священик.

Отець Андрій Сіданих не лише є військовим капелан, а ще є духовним учителем для молодих солдатів у Ліцеї імені Героїв Крут.

Чому уроки християнської етики викладаєте саме в Ліцеї імені Героїв Крут?

Я послідовник наших отців з гарнізонного храму святих Апостолів Петра і Павла, котрі вже працювали тут понад 7 років. Звісно ще і через те, що ми є військові капелани і опікуємося саме військовослужбовцями. Хлопці які готуються до майбутньої служби у Збройних Силах України потребують духовної підтримки. Тому стираємось від самого початку їхнього навчально-виховного процесу з ними спілкуватися, підтримувати. Потім це навчання продовжується в Академії сухопутних військ. Там удосконалюються, а потім вже стають офіцерами.

Яких засад  духовності  навчаєте наше молоде покоління?

У ліцеї ми є душпастирами. Тобто у першу чергу метою є задоволення духовних потреб ліцеїстів та працівників закладу. Також у ліцеї я викладаю урок християнської етики. Якомога більше стираюсь закласти фундамент моралі у їхніх серцях. Адже багато з них є з різних регіонів України і не кожен знає про Бога, церкву та  що є таке Заповіді Божі. Я не акцентую увагу на якісь конкретні конфесії, а навчаю правильних відносин один з одним, любові до Бога, до своїх ближніх, до підтримки. Оскільки їм в ліцеї не є легко, бо закінчивши лише 9 класів прийшли на самостійне життя без батьків, без друзів та рідних. Тому вони вчаться відважності і толерантності один до одного.

Також з свого досвіду я розповідаю ліцеїстам, як  солдати у Зоні АТО духовно живуть з вірою в серці на Бога.

Розкажіть про свою останню поїздку в Зону АТО?

Останній раз ми були в Луганській області. Перед Новим Роком. Поїздка мала формат, як гуманітарної підтримки та і духовної підтримки. Я з нашими отцями, звичайно, за допомогою спонсорів змогли придбати автомобіль-всюдихід. Також ми відвідали наших військових, яких ми постійно підтримуємо.

Чи приходять за порадою наші солдати?

Звичайно, що військові – чоловіки мужні, але все ж вони такі люди, як і ми. Тому  часто приходять за порадою та духовною підтримкою. Є дуже багато хлопців, які відкриваються з різних причин. Але переважно всі хвилюються через розлуку з близькими, через сімю, яка чекає в дома.

Навіть після перебування у Зоні АТО військові приходять до нашого гарнізонного храму, ми стараємось допомогти та морально зцілити. Організовує курси реабілітації. Куди приходять не лише солдати, а й їх сімї, друзі, родичі.  Їдемо за межі Львова і там проводимо психологічні тренінги.

Як військові у Зоні АТО у час посту можуть прийняти тайну сповіді?

Ми приїжджаємо до них, де проводимо сповідь. Цей процес сповіді проходить завжди. Зараз є п’ята хвиля мобілізації. От коли хлопці прибули у військові табори. То ми ходили по військовому полігоні  та пропонували приступити до сповіді та причастя.

Отець Андрій, як Ви оцінуєте настрої наших солдатів?

Настрій надзвичайно позитивний. Відчувається певне затишшя. Недавно телефонував отець, який зараз перебуває у Зоні АТО, розповідав, як наші військовослужбовці попри війну мають інші клопоти. У вільний час садять цибульку (посміхається). Вони живуть, радіють життям і дякують Богу за кожен прожитий день.

Особисто з свого досвіду  можу сказати що, я не бачу у них страху. Вони відважні, вони розуміють, що роблять, за кого саме захищають нашу Батьківщину. В них світлі обличчя та піднятий дух.

Чи плануєте у майбутньому поїхати у Зону АТО?

У цей час  на Сході є наш отець. Ми з капеланами гарнізонного храму чергуємося. Якщо буде потреба то ми завжди їдемо туди у будь-який час, щоб підтримати наших захисників.

Розмовляла Уляна Мовчан


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Статті

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту