Субота, 19 серпня

Здоров'я

28.02.2014 07:53

Чи стане реальною страхова медицина для українців?

версія для друку

У нашій свідомості вже давно вклалось, що медицина має бути безкоштовною. Мало хто задумується, що переконання це йде ще з радянських часів. Правда тепер ми стверджуємо, що платимо податки, тому нас мають обслуговувати в медичних закладах безкоштовно.

Хоча варто відзначити, податки платять не всі і не в повному обсязі. Так звана «зарплата в конверті» ніким не оподатковується. Внаслідок ми вимагаємо якісного лікування і без грошей. Але так, на жаль, не буває. Особливо в країні з таким дефіцитним бюджетом, як в нас. Навіть без корупції наразі Україна не зможе забезпечити безкоштовної медицини населенню.

Виходом може стати медицина страхова. Про неї говорять вже 20 років та на разі ще ніхто всерйоз не зайнявся реформами саме в цьому напрямку. Ставлення до страхової медицини різне як у пацієнтів, так і в лікарів та чиновників. Як на мене, то глибинна причина такої ситуації криється якраз у певному підсвідомому переконанні, що медичне обслуговування має бути безкоштовним.

Загляньмо трішки в історію. З давніх часів послуги лікаря, ескулапа оплачувались в тій чи іншій формі. Хоча вже у середньовічні часи почали з’являтись при монастирях лікарні для бідних. Переважно це були притулки для хворих на проказу та інші заразні хвороби. У них не стільки лікували (бо не було на той час можливостей), скільки ізолювали хворих.У 19-му столітті інтенсивно почала розвиватись промисловість, почала зростати кількість міського населення. Разом з тим різко підвищилась кількість інфекційних хвороб, які швидко поширювались. Робітники на підприємствах часто одержувала травми, хворіли на професійні захворювання. А медична допомога була малодоступною. В цих умовах спонтанно з участю влади почали створюватись так звані лікарняні каси. У деяких країнах уряд зобов’язував підприємців виділяти кошти на лікарні для своїх працівників. Це були перші зародки страхової медицини, які зробили лікування доступним для більшої кількості людей.

Більш-менш повноцінна система страхування виникла в Сполучених Штатах під час Великої депресії. Приватні страхові компанії почали пропонувати не тільки забезпечення від нещасних випадків і смерті, а й від захворювань. Паралельно різні системи страхування здоров’я створювались і в європейських країнах.

Мало людей в нас уявляє собі, чим сьогодні є страхова медицина. Насправді схем існує дуже багато. В деяких країнах функції страхування виконує держава через спеціальний медичний фонд, в який перечислюються кошти. В інших – страхування перебуває в руках приватних компаній. Часто трапляється змішана система, де поруч з державним страхуванням існує добровільне страхування через приватні фірми.

Слід зазначити, що в країнах, де є страхова медицина, існують пільгові категорії населення, яким медична допомога надається за державний кошт. Це – діти-інваліди, особи, старші 60–70 років. Також у всіх країнах безкоштовною є невідкладна медична допомога, обсяг якої визначається відповідним законодавством.

Спробуймо розглянути модель страхової медицини на прикладі сусідньої Польщі. Там всі працюючі підлягають обов’язковому медичному страхуванню в Національному фонді охорони здоров’я. Страховий внесок становить близько 9 % від заробітної плати. Окремо страхують фермерів, їхній страховий внесок має фіксовану суму. Решту коштів за нього доплачує держава.

Для одержання медичної допомоги за страховим полісом внески потрібно сплачувати не менше 6 місяців. Страховий поліс поширюється також на членів родини. Винятками є випадки невідкладної медичної допомоги (в тому числі хірургічної), захворювання на туберкульоз, СНІД та інші заразні хвороби. Безкоштовна допомога надається дітям інвалідам та особам старше 75 років. Право на лікування за державний рахунок мають також малозабезпечені сім’ї.

Система страхування теж включає придбання ліків з частковою оплатою. Застрахована особа при наявності рецепту (а більшість ліків відпускаються лише за рецептом) може придбати медикаменти за 10–30 % їхньої вартості. Стоматологічні послуги не входять в страховий пакет. А послуги окуліста і підбір окулярів компенсуються лише частково.

У Сполучених Штатах Америки все медичне страхування є добровільним і здійснюється через приватні страхові компанії. Переважно страхові внески платять роботодавці. Хоча не існує закону, за яким роботодавець зобов’язаний страхувати свого працівника. Тому не всі працюючі гарантовано мають поліси і повинні купувати й оплачувати їх самі. Крім того, в США існує багато соціальних програм для хронічних хворих, інвалідів, людей літнього віку. Слід зазначити, що держава виділяє також близько 14 % ВВП на потреби медицини (в Україні – 4 %).Компенсація за страховим полісом проходить двома способами.

Компенсаційна система передбачає оплату чеків з лікувальних закладів. Переважно компенсується до 80 % медичних витрат. Система «керованих послуг» передбачає переведення коштів страховою компанією на певний лікувальний заклад, в якому клієнт може одержати медичну допомогу.

Мінусом такої системи є повна залежність від приватних страхових компаній. А вони, як відомо, в першу чергу думають про вигоду. Тобто страхують в першу чергу людей молодих і здорових. Тому вже зараз в Сполучених Штатах піднімається питання про те, що не всі громадяни мають вільний та однаковий доступ до медичних послуг, і слід корегувати систему медичного страхування.

Зараз в Україні вже функціонує система добровільного медичного страхування через приватні компанії. Деякі фірми надають своїм працівникам пакет страхових послуг. Дещо наближеною до страхової є система відомчої медицини. Так, відомчі лікувальні заклади має Українська залізниця, СБУ, МВС, Міністерство оборони. Саме в цих відомчих закладах в переважній більшості обслуговують застрахованих осіб.

Та насправді справжньої законодавчої бази, яка б стосувалась страхової медицини, наразі нема. За останні роки у Верховну Раду подавалось вже кілька проектів, жоден з яких так і не був прийнятий. Зараз важко говорити, яку саме систему медичного страхування варто використати в Україні. Фахівці схиляються більше до системи обов’язкового страхування, такого, як існує в Польщі, Румунії і ще низці європейський країн. Тим більше, що ситуація в країнах Східної Європи під час впровадження страхової медицини була схожа на українську. Тільки слід зазначити, що не можна просто копіювати ту чи іншу модель. Адже економічні, соціальні, правові умови в країнах все-таки різні.

Які перешкоди для введення страхової медицини є в Україні?

Перше – хто має платити за страховку: роботодавець, чи сам громадянин? В більшості країн поліси оплачує роботодавець. Про обов’язковому медичному страхуванні це має бути прописано в законі. Отже, ми маємо остаточно покінчити із зарплатами «в конвертах», які зараз є масовим явищем. Щоправда, тут виникає ще одне питання – чи достатньо буде виділити 6–10 % із низької зарплати середньостатистичного українця, зокрема бюджетника, щоб забезпечити повноцінну медичну допомогу?Є ще інший варіант відрахування коштів на медичне страхування – стала ставка (як у польських фермерів). Та знову ж, для одних людей це буде мало відчутне відрахування, а для інших – воно може забрати половину доходів.

Інша сторона – технічне забезпечення контролю за витратою страхових коштів. Воно передбачає, насамперед, запровадження протоколів діагностики та лікування. Насправді вони зараз вже розроблені, хоча й не дуже досконалі. Та працювати за протоколами наші лікарі ще не навчились. Як не дивно, саме необхідність працювати з протоколами якраз і лякає простих медиків, змушуючи їх з обережністю ставитись до введення обов’язкового медичного страхування.

Тим не менше, рано чи пізно ми повинні перейти до страхової медицини. Ця система не є досконалою, але іншої поки що не придумали. Інакше ми будемо й далі платити за медичне обслуговування зі своєї кишені і збирати гроші всією країною для лікування наших людей за кордоном.Софія ВОЙТАНОВИЧ  


Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту