Вівторок, 12 грудня

Здоров'я

14.03.2014 07:00

Авітаміноз. Чи варто панікувати?

версія для друку

Надворі вже відчувається весна: сонячна й тепла. Незабаром на деревах ми побачимо перші бруньки з молодими листочками, зазеленіє трава на клумбах, з’являться перші квіти. Правда, не для всіх початок весни є таким романтичним. Вже з кінця зими багато людей скаржаться на втому, депресію, хворобливість. Переважно ці симптоми пов’язують з нестатком вітамінів в організмі. Галицька правда спробувала розібратись, що таке вітаміни і як проявляється їхня недостатність?

Що таке вітаміни?

Перед тим, як перейти до ознак весняного гіповітамінозу, розберімось, що таке вітаміни взагалі. За енциклопедичним визначенням, вітаміни – це низькомолекулярні сполуки різного хімічного складу, які в мікродозах беруть участь в різноманітних біохімічних процесах організму. Багато вітамінів синтезуються всередині самого організму. Але основна їхня кількість надходить з їжею.

Вперше про вітаміни заговорили в кінці 19-го століття. Засновником вчення вважають нідерландця Хрістіана Ейкмана. Сама назва походить від латинського слова «vita» – життя. Приставка «амін» пов’язана з тим, що перші відкриті вітаміни мали амінокислотну природу. Хоча в подальшому виявилось, що не всі вітаміни є амінокислотами.

Оскільки хімічна структура більшості вітамінів на початку їхнього вивчення не була відомою, то називали ці сполуки за буквами латинського алфавіту – А, В, С і т. д. На даний час відомо близько 20-ти вітамінів і вітаміноподібних речовин. Їхня будова і властивості добре вивчені і до латинських букв додалися хімічні назви. Так вітамін С одержав назву аскорбінова кислота, вітамін В1 – тіамін, вітамін А – ретинол.
За своїми властивостями вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. Водорозчинні (вітамін С, група В) швидко засвоюються в організмі, але так само швидко виводяться. Тому потреба їхнього надходження з їжею є більшою. Жиророзчинні вітаміни засвоюються важче, але депонуються в організмі (наприклад, в печінці) і здатні, при потребі, вивільнятись, компенсуючи дефіцит. До жиророзчинних належать вітаміни А, Е, К і D.

Симптоми авітамінозу та гіповітамінозу

Слід розуміти, що авітаміноз і гіповітаміноз – це трохи різні речі. Авітаміноз є серйозною хворобою і супроводжується значними клінічними порушеннями. Його лікування потребує ретельного нагляду лікаря. Авітаміноз рідко пов’язаний з недостатністю надходження вітамінів з їжею. У сучасних умовах авітаміноз може виникнути як супутня патологія при різних хворобах і пов’язаний з поганим засвоєнням вітамінів з тих чи інших причин.

Гіповітаміноз – це часткова нестача певних вітамінів, яка переважно виникає при їхньому недостатньому надходженні з їжею. Саме це стається навесні, бо в цю пору року наш раціон дещо змінюється, зменшується кількість свіжих овочів та фруктів. А в самих продуктах, що зберігались довгий час, зменшується вміст вітамінів. Також причиною гіповітамінозу є виснаження резервів організму протягом зими.

Недостатність різних вітамінів має свої симптоми, бо кожен вітамін виконує свою «ділянку роботи» і відповідає за певні процеси обміну речовин в організмі. Розгляньмо ці симптоми докладніше.

Недостатність вітаміну В1 (тіаміну) викликає неврологічні розлади, затерпання кінцівок, порушення координації, анемію. Вітамін В2 відповідає за обмінні процеси в епідермісі. Тому його недостатність може призвести до дерматиту, сухості шкіри, сповільнення росту нігтів та волосся. Так звані «заїди», що з’являються в куточках губ, білі плямки на нігтях є ознакою дефіциту саме цього вітаміну.

Млявість, головний біль, нудота, втрата апетиту, сухість шкіри аж до появи виразок можуть свідчити про недостатність вітаміну В3. При тривалій нестачі цього вітаміну розвивається хвороба пелагра. Пізні її стадії характеризуються трьома ознаками – деменцією, діареєю і дерматитом. Щоправда, хвороба розвивається лише після кількох місяців нестачі вітаміну.

Стійкі анемії, які важко піддаються лікуванню, можуть бути пов’язані з дефіцитом вітамінів В9 і В12. Частіше вони виникають при поганому засвоюванні цих вітамінів. Наприклад, при хворобах шлунку, зниженій кислотності, хронічному алкоголізмі. Дефіцит вітаміну К приводить до кровотеч. Вітамін К синтезується в кишківнику та печінці і його кількість не надто залежить від надходження з їжею. Зате недостатність завжди розвивається при хворобах печінки (хронічному гепатиті, цирозі).

Авітаміноз С викликає хворобу цингу. Зараз цю хворобу можна спостерігати вкрай рідко. А колись вона була справжньою бідою мореплавців і північних народів. У 18–19 століттях цинга була причиною 70-ти випадків смерті серед 100 у моряків.
Варто пам’ятати, що аскорбінова кислота – єдиний вітамін, який не синтезується в організмі і повністю надходить з їжею. Вітамін С швидко руйнується при термічній обробці. Його кількість також зменшується при зберіганні овочів і фруктів. Тому навесні надходження вітаміну С в організм знижується. Симптомами гіповітамінозу С є підвищена схильність до простудних захворювань, кровоточивість ясен, втрата ваги.
Недостатність жиророзчинного вітаміну А призводить в першу чергу до порушення зору, так званої «курячої сліпоти». Також ознаками цього гіповітамінозу можуть бути дрібні тріщинки на шкірі, мацерації навколо нігтів.

Також навесні і вкінці зими може розвиватись дефіцит вітаміну D. Особливо небезпечний він для маленьких дітей. Вітамін D відповідає за засвоєння кальцію в кістках і їхній ріст. Цей вітамін не лише надходить з їжею, а й утворюється в шкірі під впливом сонячного проміння. Недостатність сонця взимку знижує його синтез і може привести до розвитку рахіту.

Чи варто бігти в аптеку?

Полиці наших аптек переповнені кольоровими коробками з різними комплексами вітамінів. Та чи варто купувати їх при перших же ознаках гіповітамінозу? Тим більше, що часто цей діагноз ми ставимо собі самі, не порадившись з лікарем. Насправді важкі гіпо- та авітамінози, які потребують медикаментозного лікування, трапляються не так вже й часто. Пов’язані вони переважно із хронічними або важкими хворобами, тривалими незбалансованими дієтами чи голодуванням. Тому, перед тим як бігти в аптеку за вітамінами, треба порадитись з лікарем. Можливо, ваше погане самопочуття має зовсім інші причини.

Здорова людина може отримати всі вітаміни з продуктами харчування. Щоб уникнути їхньої недостатності, варто просто переглянути свій раціон. Найбільшу небезпеку у весняний період становить недостатність вітаміну С. Прийнято вважати, що найбільше аскорбінової кислоти міститься в цитрусових, особливо в лимонах (адже вони кислі). Насправді кислий смак лимона пов’язаний не з аскорбіновою, а з лимонною кислотою. Хоча в цитрусових дійсно є досить багато вітаміну С, і не тільки в лимонах, а й в апельсинах, мандаринах та ін.

Та справжнім рекордсменом за вмістом аскорбінової кислоти є шипшина. Вона містить в 10 разів більше вітаміну, ніж всі інші фрукти чи ягоди. При висушуванні вітамін добре зберігається, хоча частково руйнується при термічній обробці (приготуванні відвару). Склянка шипшинового відвару може повністю забезпечити добову потребу аскорбінової кислоти.

Вітаміни групи В надходять в наш організм переважно з м’ясними продуктами, яйцями, молоком, рибою. Вегетаріанцям можна порадити споживати більше бобових, житнього хліба та хліба з висівками. Також вітамінів В багато в зелені, наприклад, у шпинаті чи спаржі, неочищеному рисі. Джерелом вітаміну D є риба і риб’ячий жир, молоко, яєчний жовток. Хоча основна його частина синтезується під впливом сонця в шкірі.

Вітамін А ми також одержуємо в основному з продуктів тваринного походження. Найбільше його в яєчному жовтку, печінці, вершковому маслі. Слід зазначити, що у вершковому маслі навесні кількість вітаміну А зменшується через те, що корови в цей період не споживають свіжої трави (основного джерела попередника вітаміну А – каротину). Каротин також міститься в моркві, червоних, жовтих та помаранчевих овочах і фруктах. На вітамін А каротин перетворюється лише в присутності жирів. Тому споживати ці продукти треба з олією або вершковим маслом.

Так чи варто йти в аптеку за вітамінами? Варто лише тоді, якщо у вас є серйозні проблеми зі здоров’ям і за рекомендацією лікаря. Інколи необхідність в додатковому прийомі вітамінів виникає після перенесеної хвороби. Років 10–15 тому акушер-гінекологи рекомендували вітаміни майже всім вагітним. Тепер від цієї практики вже відмовились. При нормальному перебігу вагітності і правильному харчуванні достатня кількість вітамінів надходить з їжею. Так що робіть висновки і не спішіть все-таки в аптеку.

Історична довідка. Бері-бері.

Хвороба бері-бері довгий час була справжнім лихом серед жителів Південно-Східної Азії. В Японії та Китаї на неї хворіли цілими родинами і ніхто не міг знайти причини. В кінці 19-го століття вивченням цього захворювання займався Христіан Ейхман, нідерландський вчений, що працював в Голландській Ост-Індії.

Він помітив, що на бері-бері частіше хворіють заможні родини, ніж бідняків. Хоча серед справжніх багатіїв-європейців ця хвороба трапляється рідко. Також вона мала сімейне поширення і не завжди передавалась від сусідів до сусідів, як це було характерно для інфекційних хвороб. Пошуки збудника нічого не давали.

Але одно разу Ейхману пощастило. Симптоми, схожі на ознаки бері-бері, він виявив у курей в лабораторії. Ейхман почав вивчати хворобу і тут… раптово кури одужали. Пояснення знайшлось досить швидко. Виявляється, наглядач протягом кількох місяців годував курей очищеним рисом, який брав на військовій базі, економлячи таким чином гроші. Потім на базі змінився кухар, який відмовився давати наглядачеві рис. Прийшлося знову купувати дешевий неочищений рис для курей на базарі.

Ейхман провів паралель між харчуванням курей, бідняків, родин середнього класу та багатіїв. Основу харчування в Азії становив рис. Причому бідняки і родини з середнім достатком, окрім рису, не вживали майже нічого. Неочищений рис був дешевшим і не таким смачним. Можливість купувати очищений рис була ознакою певного достатку. Отже, причина в рисі.

І справді, причина була саме в цьому «азіатському хлібі», точніш в його оболонці (висівках). Саме рисові висівки містять велику кількість вітаміну В1. Його недостатність і призводила до виникнення важкої хвороби бері-бері.

Софія ВОЙТАНОВИЧ

Інтерв'ю

«На Майдані постійно відчували тиск, але страху не було», – Ігор Мартин

Олег Баляш: "Розвиток рідного краю - наша відповідальність"

Мирослав Хом'як: Будуть сильними громади – буде сильною Україна

Аналітика

Бізнес на здоров’ї

Гола правда про стоматологію

МОЗ чекають зміни?

Від редактора

На порозі великих змін

Опитування


© 2013 Галицька Правда
Використання матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.galpravda.info

створення сайту